Меню Рубрики

Бронхіальна астма історія хвороби терапія

У нашій онлайн базі вже 23510 рефератів!

Навігація
Перелік розділів
Найпопулярніше
Нові реферати
Пошук
Замовити реферат Додати реферат
В вибране
Контакти
Російські реферати
Статьи
Об’яви
Новини
На сайті всього 23510 рефератів!
Ласкаво просимо на UA.TextReferat.com
Реферати, курсові і дипломні українською мовою, які можна скачати цілком або переглядати по сторінкам.

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання. Авторські права на реферати належать їх авторам.

МІСЦЕ РОБОТИ – акціонерний банк “Євроцентр”.

АДРЕСА — ДАТА ГОСПІТАЛІЗАЦІЇ – 11.03.2001, 1345/

КИМ НАПРАВЛЕНИЙ – швидкою доомогою.

При поступленні хворий скаржився на приступи ядухи, що супроводжується стахом смерті, сухий кашель, закладеність носа, утруднене дихання через ніс, задишку з утрудненим видихом, інтенсивний головний біль в потиличній ділянці розпираючого характеру, що підсилюється під час кашлю, серцебиття, біль в ділянці серця за грудиною, пекучого характеру без іррадіації, загальну слабкість.

Перші ознаки хвороби виникли в 1993 р., початок – гострий, виникли приступи ядухи, які повторювались по кілька разів в день, 5 разів виникали вночі. Хворий пов’язує хворобу з психоемоційним перевантаженням (перенервувався на роботі). Ядуха не залежала від пори доби, хворий не може казати причину кожного приступу, супроводжувалась страхом смерті. Ядусі передували закладення носа, утруднення дихання через ніс. При кожному приступі виникав сухий гавкаючий кашель, який переходив після закінчення приступу в вологий з виділенням 20-30 мл. скловидного дуже в’язкого, густого харкотиння, що важко виділяється, без запаху і домішок крові. Під час приступу виникали дифузні болі в грудній клітці, тупі, інтенсивні, посилюються при кашлі. При приступі виникав пекучий біль за грудиною без іррадіації. При нападах ядухи виникав інтенсивний розпираючий головний біль в потиличній ділянці. Загальний стан хворого під час нападів – середньої важкості. Положення в ліжку вимушене (ортопное). Вираз обличчя – неспокійний. Шкіра гіперемована. Склери ін’єковані. Хворий звернувся в Тернопільську міську клінічну лікарню №3, де йому було надано медичну допомогу (призначено еуфілін, сальбутамол). Після перебування в лікарні стан хворого значно покращився. Хворий отримав саніторно‑курортне лікування в Криму. Приймав інгаляції сальбутамолу (при появі закладення носа). З 1994 року приступів ядухи не спостерігалося. З 1996 року хворий відчував задишку з утрудненим видихом при бігу, швидкому підніманні по сходах, а з 1998 року при звичайному фізичному навантаженні. Іноді відмічалось утруднене дихання через ніс. Задишка підсилювалась восени і зимою, особливо при виникненні гострого бронхіту. Іноді задишка виникала після психо‑емоційного стресу. Восени і взимою виникав вологий гавкаючий кашель з виділенням невеликої кількості в’язкого харкотиння зеленуватого кольору.

11.03.2001 року о 12 годині виник новий приступ ядухи, який хворий пов’язує з прийманням анальгіну. Він викликав карету швидкої допомоги. Було введено еуфілін, що не принесло покращення. Хворого було доставлено в лікарню, в дуже важкому стані. Відмічався приступ ядухи, інтенсивні пекучі болі за грудиною, серцебиття, виник ціаноз обличчя, артеріальний тиск – 160/90, ЧСС – 95, аускультативно – вологі незвучні хрипи. Хворому було введено еуфілін, сальбутамол, дексаметазон. Приступ було знято до 1415. На час перебування в лікарні приступи не повторювались. Відмічалась задишка при звичайних фізичних навантаженнях.

ОПИТУВАННЯ ПО СИСТЕМАХ ОРГАНІВ

(STATUS PRAESENS SUBJECTIVUS).

Хворий скаржиться на утруднене дихання через ніс, закладеність носа, що тимчасово знімається нафтизином, сухість в роті. Відмічаються серозні виділення з носа, кровотечі з носа не було. Сухості за грудиною хворий не відчуває. Спостерігається сухий гавкаючий кашель, який переходить після закінчення приступу в вологий з виділенням 20-30 мл. скловидного дуже в’язкого, густого харкотиння, що важко виділяється, без запаху і домішок крові. Між приступами – вологий кашель з виділенням харкотиння зеленуватого кольору. Під час приступу виникали дифузні болі в грудній клітці, тупі, інтенсивні, посилюються при кашлі. Задишка в хворого виникає при фізичному навантаженні (ходьба), утруднений видих, може виникати при хвилюванні.

Хворий не скаржиться на лихоманку, підвищену пітливість, нічні поти.

При приступі виникав пекучий біль за грудиною без іррадіації, приступоподібний, інтенсивний, проходить після зняття бронхоспазми. Хворий скаржиться на періодичне серцебиття, що виникає при кожному приступі ядухи, іноді між приступами (при фізичному навантаженні, хвилюванні), перебої в роботі серця хворий заперечує. Хворий не скаржиться на набряки, переміжну кульгавість.

Нервова система та органи чуття.

Головні болі, що спостерігаються при нападі ядухи, переважно в потиличній ділянці, інтенсивні, розпираючого характеру, посилюються під час кашлю, зникають при купуванні приступу. Спостерігаються часті ниючі головні болі без чіткої локалізації, середньої інтенсивності, тривалістю 2-3 години, що полегшуються при прийманні корвалолу.

Голокружіння хворий не спостерігав. Іноді виникає безсоння. Працездатність дещо знижена. Підвищена дратівливість. Корчі, парестизії, запаморочення, втрати свідомості не відмічалися. Під час нападів ядухи виникає шум у вухах. Хворий скаржиться на зниження зору. Відчуття запаху, смаку, і слуху не порушені.

Апетит хворого дещо зменшений. Постійна спрага відсутня, за добу випиває близько двох літрів рідини. При закладенні носа відмічається сухість в роті. Присмаку гіркоти, зіпсуття смаку, болів і печії в язиці немає. Слинотеча не спостерігається.

Ковтання і проходження їжі по стравоходу неболісні. Болі в животі відсутні. Нудота, блювота не спостерігались. Відрижки і печії не було. На здуття живота хворий не скаржиться. Акт дефекації самостійний, відходження газів вільне, стілець регулярний, оформлений, звичайного кольору, без домішок крові, слизу та гнійних виділень. Свербіння та болі в ділянці заднього проходу відсутні.

Болей в ділянці попереку та над лобком не відмічається. Сечопуск вільний, вдень 5-6 раз, вночі немає. За добу – 1,2 літра сечі світло-жовтого кольору, осаду не спостерігається. На мимовільний сечопуск не скаржиться.

Порушення росту не помічено, розростань пальців, підборіддя, язика і носа немає. Вага коливається в межах 86-87 кг. Надмірної пітливості чи сухості шкіри нема, рубці не відмічаються. Надмірного оволосіння не спостерігається. Відмічається зменшення волосяного покриву на голові.

На болі в кістках та м’язах не скаржиться. Припухлість та деформація суглобів не відмічається. На болі при рухах в хребті і інших відділах не скаржиться.

Жив і розвивався в задовільних матеріально-побутових умовах. Розвиток хворого в дитинстві відповідав нормі. В школі навчався з 1951 по 1962 рік. В 1962-1967 рр. Служив у армії. В 1972 році закінчив Тернопільський політехнічний інститут. До 1992 року працював інженером на комбайновому заводі. Житлово‑побутові умови в різні періоди життя задовільні. Режим харчування нерегулярний, харчувався в сухом’ятку. Шкідливі звички: куріння.

В 1975 році переніс апендицит. З 1986 року – часті (3-4 рази в рік) гострі бронхіти, вірусні захворювання. Контакт з туберкульозними і інфекційними хворими заперечує. Факторів ризику СНІДу заперечує.

Сімейний анамнез. Одружений з 1972 р.

Відмічається алергія на анальгін.

В батька спостерігалась бронхіальна астма.

(STATUS PRAESENS OBJECTIVUS).

Загальний стан хворого задовільний. Свідомість ясна.положення в ліжку активне.вираз обличчя спокійний. Будова тіла гіперстенічна. Нормотрофія. Ріст – 178 см., вага 86 кг., температура 36,8°С.

Подібні реферати з розділу «Медицина»

источник

Астма — захворювання дихальних шляхів,що виявляється в кашлі, задишці, почутті сорому у грудях, свистячому диханні. Симптоми виникають частіше ночами і рано вранці, відповідно як і реакція на певні подразники.

Захворювання характеризується хронічнимзапаленням і підвищеною чутливістю бронхів. Точна причина хвороби неясна, а але є фактори, що сприяють її виникненню: спадковість, алергії, вірусні інфекції.

Астма зазвичай починається в дитинстві або пубертатномувіці, але може проявитися і у дорослого. Симптоми можуть бути схожими, але деякі важливі моменти перебігу захворювання відрізняються у дітей і дорослих. Значно прискорити діагностику може допомогти правильно і вірно оформлена особиста історія хвороби.

Бронхіальна астма, більш правильна назва стандартної форми астми

Термін «Бронхіальна астма» використовується, щобдиференціювати її від кардіальної астми, окремого виду, викликаного серцевою недостатністю. Хоча два типи астми характеризуються схожими симптомами, включаючи стридор (свистяче дихання) і задишку, вони мають дуже різні причини.

Ознаки хвороби однієї людини відрізняються відсимптомів у іншого. Вони можуть проявлятися спорадично або стійко. Бронхоспазм може бути настільки сильним, що виникає загроза життю. При нападі астми, перш за все, утруднений видих, супроводжуваний свистячим диханням. Зустрічаються часткові напади кашлю. У дітей кашель, як правило, є ключовим симптомом, тому діагноз «бронхіальна астма» може бути поставлений часом пізно.

Утруднене дихання, нестача повітря можуть привести і до проблем психологічного характеру — нудоті, труднощів з промовою, почуття страху, неспокою.

Захистом від ризиків розвитку ускладнень астми вважається основний принцип ведення документації — історія хвороби по бронхіальній астмі, заснована на спогадах і спостереженнях пацієнта.

Фізичне дослідження (або особистий огляд)

Основні дослідження — діагностика легеневої функції, тести на алергічні реакції, процедури для виключення інших захворювань.

Крім того, необхідно визначити ступінь тяжкості астми, що не обов’язково має збігатися з суб’єктивним сприйняттям пацієнта.

Особистий огляд представляє фізичнеобстеження, включаючи вислуховування (аускультація) і вистукування (перкусія) легких. В історію хвороби вписуються всі моменти обстеження пацієнта для подальшого контролю за перебігом захворювання. Необхідна інформація міститься в медичній карті пацієнта, яку інакше називають «Історія хвороби».

Бронхіальна астма починається зазвичай в дитинстві і є найпоширенішим хронічним захворюванням. Жінки страждають астмою частіше, ніж чоловіки.

Анамнез життя і анамнез хвороби (спогад або особиста історія хвороби)

Бронхіальна астма, як і інші захворювання,може ідентифікуватися за інформацією, отриманою лікарем від пацієнта. Анамнез не слід плутати з історією хвороби або медичною картою, яку зводять лікарем.

З медичної точки зору скарги, про які згадує пацієнт, згадуються в картці хворого як симптоми на відміну від клінічних ознак, що встановлюються після медичного обстеження.

Має великий сенс передати медичному працівнику всю інформацію про свої спостереження. У бесіді з фахівцем, перш за все, потрібні відповіді на наступні питання:

— Які хвороби є в родині (особливо дихальних шляхів)?

— Чи є алергії або схожі на них захворювання (наприклад, сінної нежить або риніт)?

— Виявляються чи якісь симптоми при контакті з тваринами, рослинами?

— Алергії на харчові продукти, медикаменти?

— Коли симптоми, характерні для бронхіальної астми, з’явилися вперше?

— Які способи лікування пацієнт використовує?

— Який ступінь фізичних навантажень і як відображаються вони на стан здоров’я?

— Чи бувають скарги на погіршення самопочуття в окремих місцях (на робочому місці, в зв’язку зі зміною місця або у відпустці)?

— Чи залежать скарги від сезонів?

— Як впливає на здоров’я тютюновий дим?

З отриманої таким чином інформації разом зпроведеної клінічної експертизою формується діагноз: бронхіальна астма. Історія хвороби має для лікаря велике значення, так як є важливим ключем до поняття розвитку захворювання і, відповідно, вибору відповідних методів в подальших терапевтичних діях.

При цій патології цілком припустимі алергічніреакції, чим обумовлюється і специфічна історія хвороби. Бронхіальна астма вважається невиліковним захворюванням, але впоратися з нею порівняно успішно допомагають ліки, при необхідності цілеспрямована терапія.

У світі лідерами по захворюваності на бронхіальну астму є шотландці (18,4 відсотка від загальної кількості населення). Взагалі, цю патологію часто називають «британської хворобою».

источник

Профессия, место работы, должность:

Дата поступления в клинику:

Диагноз при поступлении: Бронхиальная астма, смешанная форма, тяжелое течение.

Диагноз клинический: Бронхиальная астма, смешанная форма, тяжелое течение.

ЖАЛОБЫ БОЛЬНОГО

При поступлении жалобы на: приступы удушья до двух раз в день, 1-2 раза в неделю ночью, купирующиеся приемом B-адреномиметиков; кашель после приступа удушья с выделением слизистой мокроты.

ИСТОРИЯ ДАННОГО ЗАБОЛЕВАНИЯ

Болен с 2006 года, когда впервые внезапно возник приступ удушья в троллейбусе: нехватка воздуха на вдохе. Вышел из троллейбуса, приступ самостоятельно купировался через 15 минут. До ноября 2006 года отмечает эпизоды инспираторной одышки 1-2 раза в месяц с последующим приступом кашля с выделением слизистой мокроты. За врачебной помощью не обращался, лечился самостоятельно «от бронхита» антибиотиками (какими не помнит) безрезультатно.
В ноябре 2006 года находился в санатории, где после простуды приступы удушья участились, стали возникать и в ночное время. Был установлен диагноз: бронхиальная астма. Лечился дома под контролем жены (она — терапевт) атровентом, оксисом, альдецином с положительным эффектом.
С марта 2007 года отмечает учащение приступов до 3 раз в сутки.
Поступил в пульмонологическое отделение рязанской областной больницы для обследования и лечения.

ИСТОРИЯ ЖИЗНИ БОЛЬНОГО

Родился в Рязани в 1937 году. Рос и развивался нормально. Образование высшее. Служил в Советской армии.
Бытовой анамнез: проживает в отдельной квартире, бытовые условия удовлетворительные.
Питание: удовлетворительное.
Трудовой анамнез: инженер. Профессиональных вредностей не отмечает.
Вредные привычки: не курит, алкоголем не злоупотребляет, наркотики не употребляет.
Перенесённые заболевания: ОРВИ, корь,
Аллергический анамнез: без особенностей.
Наследственность: у отца – бронхиальная астма, у сестры — хронический бронхит.

ОБЪЕКТИВНОЕ СОСТОЯНИЕ БОЛЬНОГО В ДАННЫЙ МОМЕНТ

Общее состояние удовлетворительное. Сознание ясное, положение активное, настроение хорошее, реакция на осмотр адекватная.

Телосложение нормостенического типа, эпигастральный угол 90°. Рост 165см, вес 65кг, температура 36.6°.

При осмотре отдельных частей тела патологий не обнаружено.

Кожные покровы и видимые слизистые оболочки бледные, чистые, участков пигментации нет. Кожа дряблая, морщинистая, тургор снижен. Сыпь на коже отсутствует, кожные покровы обычной влажности. Волосяной покров развит в соответствии с возрастом и полом. Ногти правильной формы, не ломкие, поперечная исчерченность отсутствует.

Подкожно-жировая клетчатка выражена умеренно, толщина ПЖК под лопаткой 7см. Наиболее выражено на животе. Отеки отсутствуют.

Пальпируются единичные подчелюстные лимфатические узлы, величиной с горошину, мягкой консистенции, подвижные, безболезненные, не спаяны с окружающими тканями. Затылочные, шейные, надключичные, подключичные, локтевые, подмышечные, паховые, подколенные не пальпируются.

Мышечная система развита удовлетворительно, тонус и сила достаточные, болезненность отсутствует. Целостность костей не нарушена, безболезненно при пальпации и поколачивании. Суставы внешне не изменены, болезненность при пальпации отсутствует.

Осмотр: дыхание через нос свободное, без отделяемого, болевые ощущения отсутствуют. Слизистая оболочка чистая и влажная. Носовые кровотечения отсутствуют.

Гортань без деформации, голос громкий, чистый, без изменений.

Грудная клетка правильной формы, симметричная. Надключичные и подключичные ямки слабо выражены, одинаковы с обеих сторон. Ход ребер обычный, межреберные промежутки не расширены. Величина эпигастрального угла 90°. Лопатки и ключицы не выступают, при опущенных руках лопатки плотно прилежат к грудной клетке.

Частота дыхательных движений 16 в минуту, ритмичное, средней глубины, обе половины грудной клетки равномерно участвуют в акте дыхания. Дыхание по брюшному типу. Соотношение продолжительности фаз вдоха и выдоха не нарушено. Дыхание совершается бесшумно, без участия вспомогательной мускулатуры.

Пальпация: Болезненность отсутствует. Грудная клетка резистентна, голосовое дрожание не изменено, одинаково проводится с обеих сторон.

Сравнительная перкуссия: Перкуторный звук ясный легочный над всей поверхностью легкого.

Топографическая перкуссия:
Верхние границы легких Правое легкое (см) Левое легкое (см)
Высота стояния верхушек спереди 3 см выше ключицы 3 см выше ключицы
Высота стояния верхушек сзади Остистый отросток VII ш.п. Остистый отросток VII ш.п.
Ширина полей Кренинга 5 5
Нижние границы легких:
Опознавательные линии Правое легкое (м/р) Левое легкое (м/р)
Парастернальная V
Среднеключичная VI
Переднеаксиллярная VII VII
Среднеаксиллярная VIII VIII
Заднеаксиллярная IX IX
Лопаточная X X
Паравертебральная X X
Активная подвижность нижнего легочного края:
Опознавательные линии Правое легкое (см) Левое легкое (см)
Среднеключичная 4
Среднеаксиллярная 3 3
Лопаточная 3 4

Над всей поверхностью обеих легких дыхание везикулярное, побочные дыхательные шумы не выслушиваются. Бронхофония одинакова с обеих сторон. Эгофония одинакова с обеих сторон.

Система органов кровообращения.

Осмотр: Выпячивание области сердца отсутствует, видимые пульсации отсутствуют.

Пальпация: Верхушечный толчок определяется в V межреберье на 2,5 см к наружи от Linea mediaclavicularis sinistra, толчок разлитой, низкий, определяется. Эпигастральная пульсация не определяется. Пальпация безболезненна.

Относительная тупость сердца:

Правая: IV межреберье на 2 см к наружи от правого края грудины.

Левая: V межреберье на 1 см внутрь от Linea mediaclavicularis sinistra.

Верхняя: Нижний край III ребра от Linea parasternalis sinistra.

Абсолютная тупость сердца:

Правая: IV межреберье по левому краю грудины.

Левая: V межреберье на 1 см от Linea mediaclavicularis sinistra.

Верхняя: IV межреберье по Linea sternalis sinistra.

I дуга справа образована восходящей частью дуги аорты с верхней полой веной в II межреберье справа, ширина 2 см.

II дуга справа образована правым предсердием в IV межреберье справа, ширина 3 см.

I дуга слева образована нисходящей частью дуги аорты во II межреберье слева, ширина 2 см.

II дуга слева образована легочной артерией и ушком левого предсердия по III ребру, ширина 4 см.

III дуга слева образована левым желудочком в V межреберье, ширина 8 см.

Поперечник относительной тупости сердца—11 см.

Ширина сосудистого пучка во II межреберье—4 см.

Конфигурация сердца аортальная.

Аускультация: Сердечные сокращения ритмичный, число сердечных сокращений 70 в минуту, соответствует пульсу. I тон выслушивается в V межреберье, звучность ослаблена. II тон выслушивается в области основания сердца, звучность ослаблена. Систолический шум на верхушке.

Исследование сосудов: При осмотре сосудов шеи пульсации не обнаружено. При осмотре и пальпации сонных, височных, лучевых, надколенных артерий и артерий тыла стопы видимых изменений не наблюдается, сосуды эластичны, извитостей нет, безболезненны, варикозных расширений вен нет.

Артериальный пульс на лучевых артериях обеих рук одинаковый: ритм правильный, удовлетворительного наполнения и напряжения. Частота пульса 70.

Артериальной давление на плечевых артериях обеих рук одинаковое: 130/80 мм.рт.ст..

Система органов пищеварения.

Осмотр: язык розовой окраски, состояние сосочкового слоя удовлетворительное, налет, язвы и трещины отсутствуют.

8 7 6 5 4 3 2 1 1 2 3 4 П П П 8
8 7 6 5 П 3 2 П 1 2 3 4 5 6 П П

Десны розовой окраски, разрыхленность, кровоточивость, наличие язв, геморрагии, гнойные выделения, болезненность отсутствуют.

Слизистая мягкого и твердого неба обычной окраски. Налет, геморрагии, изъявления отсутствуют.

Зев розовой окраски, припухлость и налет отсутствуют.

Миндалины обычной величины, без красноты, припухлость и налет отсутствуют. Запах изо рта отсутствует.

Осмотр живота: конфигурация обычная, не вздут, участвует в акте дыхания, пупок втянут, перистальтика на взгляд отсутствуют, расширенных вен нет.

Поверхностная ориентировочная пальпация: болезненность и напряжение мышц брюшной стенки отсутствует, симптом Щеткина-Блюмберга отсутствует, симптом Менделя отсутствует. Грыжи белой линии живота отсутствует. Расхождение прямых мышц живота отсутствует.

Методическая глубокая пальпация по Образцову-Стражеско: Сигмовидная кишка пальпируется в левой подвздошной области в виде эластического цилиндра, с ровной поверхностью, шириной 1,5 см, подвижная, не урчащая, безболезненная. Слепая кишка пальпируется в правой подвздошной области в виде цилиндра эластической консистенции, с ровной поверхностью, шириной 2 см, подвижная, не урчащая, безболезненная. Поперечно-ободочная кишка не пальпируется. Желудок, привратник не пальпируются.

Перкуссия живота: симптомы асцита отсутствуют, свободный газ не определяется.

Аускультация: перистальтика кишечника обычная. Шум трения брюшины и сосудистые шумы отсутствуют.

Осмотр: Выпячивание в области правого подреберья отсутствуют.

Верхняя граница абсолютной тупости печени:

По правой срединно-ключичной—10 ребро.

По передней подмышечной—10 ребро.

По окологрудинной—2 см ниже нижнего края правой реберной дуги.

По передней срединной линии—на 4 см ниже мечевидного отростка.

По левой реберной дуге—по нижнему краю левой реберной дуги.

Размеры печени по Курлову:

Linea mediaclavicularis dextra—9 см.

По левой реберной дуге—7 см.

Симптом Ортнера отрицательный.

Пальпация: Нижняя граница печени не выступает из-под края реберной дуги. Край печени при пальпации закругленный, мягкий, безболезненный, поверхность гладкая.

Желчный пузырь не прощупывается, безболезненный. Симптом Мюсси-Гиоргиевского, Образцова, Мерфи, Кера, Грекова – Ортнера, Василенко , Пекарского отсутствуют.

Осмотр: выпячивании в области левого подреберья отсутствуют.

Перкуссия: продольный размер – 9 см, поперечный размер – 5 см.

Пальпация: Не пальпируется в положении лежа на боку и на спине.

Аускультация: шума трения брюшины в области левого подреберья отсутствуют.

Осмотр: наличие цветных симптомов панкреатита, пигментация кожи и атрофия подкожной клетчатки отсутствуют. Выбухание в эпигастральной области и левом подреберье отсутствуют.

Пальпация безболезненна, не увеличена, не уплотнена. Симптом Мейо-Робсона, Шафарра – отрицательные.

Осмотр: область почек не изменена, гиперемия кожи отсутствует. Надлобковая область обычная, без выпячивания. Мочеиспускание свободное, безболезненное, не учащенное.

Пальпация: почки не пальпируется. Мочевой пузырь пальпаторно определяется на 3 см вы лобкового симфиза, безболезненно.

Перкуссия: Синдром Пастернацкого отсутствует. Надлобковая область: тимпанический перкуторный звук над лобком. Перкуторно мочевой пузырь на 3 см вы лобка.

Осмотр и пальпация: щитовидная железа не увеличена, консистенция не нарушена, поверхности гладкая, немного бугристая, подвижность при глотании сохранена, глазные симптомы Грефе, Мебиуса, Штельвага отрицательные.

Аускультация: наличие сосудистого шума над щитовидной железой отсутствует.

Признаки гипер- и гипофункции половых желез, гипофиза, надпочечников не отмечаются.

Сознание ясное, речь внятная. Больной ориентирован в месте, пространстве и времени. Сон и память сохранены. Со стороны двигательной и чувствительных сфер патологии не выявлено. Походка без особенностей. Сухожильные рефлексы без патологии. Зрачки расширены, живо реагируют на свет. Патологические рефлексы, параличи и парезы отсутствуют.

План обследования:

— анализ кала на яйца глист

— Анализ мокроты общий АК+ВК+эозинофилы

— биохимический анализ мочи: АЛТ, АСТ, креатинин, билирубин, сахар, мочевина

— Микроскопическое исследование мокроты.

— Рентгенография органов грудной клетки

Данные лабораторных и инструментальных методов исследования, а также консультаций специалистов.
7.05.2007 Электрокардиография.
Заключение: Синусовый ритм. Вертикальное положение электрической оси сердца. ЧСС 80 уд в 1 мин.
11.05.2007 Анализ крови на RW.
Заключение: Реакция Вассермана отрицательная.
7.05.2007 Общий анализ крови:
Эритроциты: 4.7* 1012/л
Гемоглобин: 148 г/л
Цветовой показатель: 0,94
Лейкоциты: 5,3*109 /л
П/я: 2%
С/я 62 %
Лимфоциты: 35%
Моноциты 1 %
СОЭ: 2 мм/час
10.05.2007 Анализ мокроты
Эпителиальные клетки 2- 3 в п/з.
Лейкоциты 10-15 в п/з.
7.05.2007 Анализ мочи
Удельный вес: 1018
Реакция: кислая
Прозрачность: прозрачная
Цвет: соломенно-желтый
Белок: 0
Эпителий: единичные в поле зрения
Лейкоциты: единичные в поле зрения
7.05.2007
Глюкоза крови: 6,8 ммоль/л

10.05.2007 Анализ мокроты
Эпителиальные клетки 2- 3 в п/з.
Лейкоциты 10-15 в п/з.7.05.2007 Электрокардиография.
Заключение: Синусовый ритм. Вертикальное положение электрической оси сердца. ЧСС 80 уд в 1 мин.
11.05.2007 Анализ крови на RW.
Заключение: Реакция Вассермана отрицательная.

Клинический диагноз:

Основной: Бронхиальная астма, смешанная форма, тяжелое течение.

Обоснование диагноза:
1) На основании жалоб: приступы удушья до двух раз в день, 1-2 раза в неделю ночью, купирующиеся приемом B-адреномиметиков; кашель после приступа удушья с выделением слизистой мокроты.
2) на основании истории настоящего заболевания:
Болен с 2006 года, когда впервые внезапно возник приступ удушья в троллейбусе: нехватка воздуха на вдохе. Вышел из троллейбуса, приступ самостоятельно купировался через 15 минут. До ноября 2006 года отмечает эпизоды инспираторной одышки 1-2 раза в месяц с последующим приступом кашля с выделением слизистой мокроты. За врачебной помощью не обращался, лечился самостоятельно «от бронхита» антибиотиками (какими не помнит) безрезультатно.
В ноябре 2006 года находился в санатории, где после простуды приступы удушья участились, стали возникать и в ночное время. Был установлен диагноз: бронхиальная астма. Лечился дома под контролем жены (она — терапевт) атровентом, оксисом, альдецином с положительным эффектом.
С марта 2007 года отмечает учащение приступов до 3 раз в сутки.
на основании истории жизни
3) отягощенная наследственность – у отца – бронхиальная астма
4) на основании данных объективного исследования:
инспираторная одышка в момент приступа.
5) При аускультации: дыхание жесткое везикулярное, в нижних отделах легких на выдохе выслушиваются влажные хрипы, исчезающие после кашля.
Лечение:

Режим палатный, диета 15.
Медикаментозное лечение:
Rp: Tab. Prednizoloni 0,005 № 30
D.S. Принимать 3 таблетки утром,
2 таблетки в обед, с постепенным
снижением дозы до минимальной
поддерживающей.
#
Rp.: Sol. “Berotec” 0,1 % — 20 ml
D.S. Вдыхать через небулайзер по
10 капель 3 раза в сутки
#
Rp: Sol. Lasolvani 100 ml
D.S. Вдыхать через небулайзер по 3 мл
3 раза в сутки

8.05.2007 Жалоб нет. Состояние удовлетворительное AD = 120/80 мм. рт. ст. Тоны сердца ясные.Ритм правильный. Пульс — 76/мин. ЧДД = 18/мин. При перкуссии над легкими определяется ясный легочный звук. Дыхание жесткое везикулярное. Влажные хрипы в нижних отделах легких.
Живот округлой формы, симметричный. При поверхностной пальпации живот мягкий, безболезненный.

10.05.2007 Жалоб нет. Состояние удовлетворительное AD = 130/80 мм. рт. ст. Тоны сердца ясные. Ритм правильный. Пульс — 80/мин. ЧДД = 16/мин. При перкуссии над легкими определяется ясный легочный звук. Дыхание везикулярное, хрипов нет.
Живот округлой формы, симметричный. При поверхностной пальпации живот мягкий, безболезненный.

14.05.2007 Жалоб нет. Состояние удовлетворительное AD = 120/80 мм. рт. ст. оны сердца ясные. Ритм правильный. Пульс — 78/мин. ЧДД = 18/мин. При перкуссии над легкими определяется ясный легочный звук. Дыхание везикулярное, хрипов нет. Живот округлой формы, симметричный. При поверхностной пальпации живот мягкий, безболезненный.

Выписной эпикриз:

ФИО находится в пульмонологическом отделении на лечении с 6.05.2007. Поступил с жалобами на приступы удушья до двух раз в день, 1-2 раза в неделю ночью, купирующиеся приемом B-адреномиметиков; кашель после приступа удушья с выделением слизистой мокроты.
Диагноз: Бронхиальная астма, смешанная форма, тяжелое течение.
За время настоящей госпитализации произведены исследования и взяты анализы.

Назначено лечение:
Rp: Tab. Prednizoloni 0,005 № 30
D.S. Принимать 3 таблетки утром,
2 таблетки в обед, с постепенным
снижением дозы до минимальной
поддерживающей.
#
Rp.: Sol. “Berotec” 0,1 % — 20 ml
D.S. Вдыхать через небулайзер по
10 капель 3 раза в сутки
#
Rp: Sol. Lasolvani 100 ml
D.S. Вдыхать через небулайзер по 3 мл
3 раза в сутки

На фоне проводимого лечения состояние больного улучшилось – частота приступов уменьшилась, хрипы уменьшились.
Планируется продолжение назначенного лечения.

Прогноз на выздоровление — неблагоприятный
Прогноз на жизнь – благоприятный

источник

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

Цей файл узятий з колекції Medinfo

FidoNet 2:5030 / 434 Andrey Novicov

Пишемо реферати на замовлення — e-mail: medinfo@mail.admiral.ru

У Medinfo для вас найбільша російська колекція медичних

рефератів, історій хвороби, літератури, навчальних програм, тестів.

Заходьте на http://www.doktor.ru — Російський медичний сервер для всіх!

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

Іванівського державного МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ.

Зав. кафедрою: проф. д.м.н. Шиляєв Р.Р.

Діагноз: Атопічна бронхіальна астма середньої

ступеня тяжкості, приступний період.

ГРВІ. Аллергічіскій дерматит.

Дата народження: 9 листопада 1995 року.

Дата вступу в клініку: 26 квітня 1998 року, 8ч.00мін.

Діагноз при поступленні: Бронхіальна астма; напад, ускладнений

Клінічний діагноз: Атопічна бронхіальна астма середнього ступеня

Скарги при надходженні: Скарги на задишку, утруднення видиху, сухий

кашель, нежить, свисти, хрипи, вислуховується на відстані. Приймає

вимушене сидячі положення. Збільшення температури тіла до 37,2. Беспо-

койство. На лущення шкіри на щоках, ціаноз носогубного трикутника.

Відомості про розвиток цього захворювання: Зі слів матері, діагноз

бронхіальної астми дитині був поставлений з 2-річного віку. Він був

підтверджений у лабораторії аллергодиагностики інституту ім. Мечникова.

Дитина надходить в стаціонар в 3-й раз. Попередній напад був восени

1997р. Цей напад розвинувся 3 дні тому на тлі ГРВІ. 24 квітня по-

з’явилася задишка, утруднення видиху. На наступний день стан погіршиться-

лось. Дитина стала займати вимушене сидяче положення, з’явився сухий

кашель, свисти і вислуховуються на відстані хрипи. У ніч з 25 на 26

квітня була викликана «швидка допомога», лікар якої зробив дитині внутрішньо-

м’язово ін’єкції но-шпи, еуфіліну, преднізолону. Ефект був кратковре-

менний. Вранці знову з’явилася задишка, посилився кашель, хрипи. Знову була

викликана «швидка допомога» і хворий бол госпіталізований в клініку «Мати і

Антенатальний період: Дитина від 4-вагітності, перша пологів. У

анамнезі — три медичних аборту. Вагітність протікала на тлі пізнього

гестозу (з 24 тижня — нефропатія). Відомостей про загрозу викидня, харчуванні

вагітної, профессоінальних шкідливості, заходи профілактики рахіту немає.

Перебіг пологів: тривалість — 5ч. 45хв., Пологи в строк 41 тижні

(ПЕРЕНОШЕНІСТЬ). Проводилася стимуляція пологової діяльності. Акушерських

вмешатільств не проводилося. Відомостей за характером навколоплідних вод і

оцеки новорожденносго по Апгар немає. Висновок про розвиток дитини в

антенатальному періоді: фактором ризику може бути наявність пізнього

Період новонародженості: родися доношеною, маса 3650г., Зростання 55см.,

закричав після відсмоктування слизу. Віпісан з пологового будинку на 5-у добу з масою

3650г. Залишок пуповини відпав на 4-ту добу. Був прикладений до грудей на 2-е

добу. Період новонародженості протікав без ускладнень.

Вигодовування дитини: на грудному вигодовуванні до 1-го року 3-х

місяців. Прикорм з 3-х міс. — Вівсяний кисіль, з 6-ти місяців — овочеве

пюре. В даний час харчування відповідає віку. Дитина регулярно

отримує м’ясо, овочі, фрукти. Молочні продукти не отримує (у зв’язку з

Динаміка фізичного та психомоторного розвитку: Голову тримає з 2-х

місяців. Сидить з 6-ти місяців. Ходить з 11-ти місяців. Зуби — з 8-ми міся-

ців. До року — 8 зубів. Гуління — з 3 міс. Перші слова — з 1 року.

В даний час: зріст — 87 см, вага — 13кг.

Висновок: фізичний та психомоторний розвиток відповідає віковим

Відомості про профілактичні щеплення: Терміни щеплень відповідають

Перенесені захворювання: Стафілококові ентероколіт, енцефаломієліт-

патия, ангіна — в 1 р. 4 міс., гострий обструктивний бронхіт, гострі

респіраторні захворювання з 1 г 4 міс., 5-6 разів на рік. Бронхіальна астма

з 2-х років. Контакту з tbs не мав. Отримував антибіотики: ампіцилін,

ампіокс; гормони: преднізолон парентерально. Алергологічний анамнез:

висип на солодощі, яловичину, м’ясо курки, молоко, лимон, ячмінь, пилок

більшості рослин; молочниця при пероральному застосуванні антибіотиків.

Епідеміологічний анамнез: за останні 3 тижні кишкових захворювань в

Житлово-побутові умови: Побутові умови — задовільні. Режим,

прогулянки та харчування відповідають віку. Поведінка дитини — спокійне.

Відомості про сім’ю дитини:

Мати — Буреєва Олександра Борисівна, 30 років, ІВГУ — диспетчер. Здорова.

Батько — Трошин Станіслав Леонардович, 30 років, приватний предпрініматель.Здоров.

Загальний стан — задовільний. Положення — активне.

Поведінка — звичайне. Ставлення до огляду — адекватне. Свідомість — ясна.

Вага — 13кг, ріст — 87см, окружність голови — 51см, окружність грудної

Шкірні покриви бліді, ціаноз носо-губного трикутника. Видимі

слизові — вологі. У зіві — гіперемія задньої стінки глотки. Підшкірно-

жирова клітковина розвинена задовільно. Набряків немає. Періфе-

рические лімфатичні вузли не збільшені, при пальпації безболісні.

М’язи розвинені добре, тонус нормальний, при пальпації безболісні.

Суглоби і кістки не змінені, рухи вільні, безболісні.

рухів — 30/мін., дихання чеpез ніс утруднене. У спокої — експіраторна

задишка з участю допоміжної мускулатури в акті диханія.Диханіе

жорстке, вдих подовжений. У нижніх відділах по задній поверхні

вислуховуються крепитирующие необільние хріпи.Перкуторний звук з коробочним

відтінком. Незначно укорочений в міжлопатковій області. Гpудная клітина

роздута, сімметpічная. При пальпації — еластична. Пpи порівняльна пер-

Кусі хаpактеp пеpкутоpного звуку над відповідними ділянками легень —

Система органів кровообігу. Пульс — 120/мін, ритмічний, синхрон-

ний, задовільного наповнення і напруги. Стінка артерії еластичності

на. Пульсацій і вибухне шийних вен не спостерігається, «сеpдечний гоpб»

відсутня. Пpекаpдіальная область пpи пальпації безболісна.

Веpхушечний поштовх знаходиться в V межpебеpье зліва по сpеднеключічной

лінії, неpазлітой, pезістентний, невисокий, площею 2 квадpатная див.

Гpаніци абсолютної серцевої тупості:

— Пpава: по лівому кpаю гpудіни.

— Ліва: посередині між лівою сpеднеключічной і окологрудінной

Межі відносної серцевої тупості:

— Права: досередини від правої окологрудінной лінії.

— Ліва: за среднеключичнойлінії.

Hа веpхушке і підставі сеpдца вислуховуються 2 тони: I тон — низький,

пpодолжітельний, ясний; IIтон — високий, коpотких, ясний. Тони pітмічние,

Система органів травлення. Апетит нормальний. Акти жування,

ковтання і пpохожденія їжі по стравоходу не наpушени. Отpижкі, печії,

нудоти і pвоти — ні. Мигдалини збільшені. Задня стінка глотки гіперемія-

рована. Форма живота — окpуглой. Пеpістальтіка не наpушая. Асциту — ні.

Пpи повеpхностной пальпації — живіт м’який, спокійний, безболісний. За

результату пальпації сліпий, сигмоподібної кишок, шлунка, пілоpо-дуодено-

нальної зони патологічних змін не обнаpужено. Поносов — ні. Іноді

Размеpи печінки по Куpлову: 5, 4, . см.

Нижньому кpай печінки нормального зношення консистенції, окpуглой Форма, безболез-

ненний, виступає з-під краю реберної дуги на 2,5 см. Селезінка при паль-

Сечовидільна система. Пpіпухлостей, кpасноти в області пpоекціі

нирок немає. Сечовипускання вільне, безболісне, 3-4 pаза на добу,

колір сечі солом’яно-жовтий, без патологічних пpімесей. Ранкова порція

сечі — більш темного кольору. Нирки пальпатоpно НЕ визначають. Симптом

Пастеpнацкого отpіцательний з обох осторонь.

Нервова система і органи чуття. Порушень з боку зору, слуху,

нюху, смаку — не виявлено. Сухожильні, зіничні рефлекси —

симетричні, живі. Потовиділення — помірне. Стан волосяного

покриву — нормальне. Зовнішній вигляд відповідає віку.

Попереднє ув’язнення. Беручи до уваги дані об’єктивного

обстеження системи органів духані можна припустити наявність некото

патологічного процесу, що характеризується зниженням апетиту, невеликий

хворобливістю в епігастральній ділянці, наявністю закрепів. Так-таки є

патологічний процес в щитовидній залозі, про який говорить збільшення

перешийка і обох часток щитовидної залози до I-«Б» ступеня з відсутністю

IV. Дані лабораторних та інструментальних методів ДОСЛІДЖЕНЬ.

Нормальне положення електричної осі сердца.Рітм синусовий.

Визначення часу згортання крові від 28.04.98г.

Показники кислотно-основного стану від 28.04.98г.

Бактеріальне дослідження мокротиння від 28.04.98г.

Чутливість до антибіотиків:

Визначення цукру в крові від 27.04.98г.

27/4/98г.37.0126 36 Гарне Скарг немає

28/4/98г.36.6120 32 Гарне Скарг немає

29/4/98г.36.8120 30 Гарне Скарг немає

30/4/98г.36.7122 34 Гарне Скарг немає

Висновок: Стан хворої на період курації — добрий.

Атопічну форму бронхіальної астми необхідно диференціювати від

інших форм цього захворювання.

Роль спадковості: атопічна бронхіальна астма зазвичай обтяжений-

на алергічні хвороби. Інфекційна астма спадковістю частіше не

Характерним передвісником атопічної астми є ексудативний

діатез та інші прояви харчової алергії.

Під час клінічного спостереження виявляються розбіжності у особеннос-

тях нападу задухи у хворих різними формами бронхіальної астми.

У хворих інфекційної астмою напад ядухи виникає в будь-який час

діб. Виникнення нападів, як правило, пов’язано або з гострим інфек-

ційно-запальним процесом, або з загостренням хронічного запального-

вільного виборчого процесу в дихальних шляхах. Частіше напад починається з мучитель-

ного неефективного кашлю, а завершується відділенням в’язкої склоподібної

або слизисто-гнійної мокроти. Купируются напади з великими труднощами. Вони

часто трансформуються в астматичні стан. Під внепріступний період

наголошується експіраторна задишка, удлиннение видиху, сухі і вологі хрипи.

У хворих атопічної астмою напади задухи провокуються контактом

з «винним» алергеном. Вони спорадичні, чітко окреслені, виникають

переважно вдома, вночі, добре купируются бронхолітиками. У момент

нападу часто відзначається чхання, свербіж очей, сльозотеча, слизові ви-

ділення з носа, слизова мокротиння. Ремісії тривалі. Поза нападом —

хрипи в легенях у більшості хворих не вислуховуються.

Одним з клінічних ознак інфекційної астми є понов-

ння нападів ядухи в осінньо-зимовий період. Чітка сезонність харак-

терну для пилкової атопічної астми (весна-літо).

При розпізнаванні бронхіальної астми в дитячому віці виникає

необхідність диференціальної діагностики з іншими захворюваннями органів

У дітей раннього віку бронхіальну астму доводиться перш за все

диференціювати від обструктивного бронхіту. Для нього, так само як і для

астми, характерні сухі, а іноді і вологі среднепузирчатие хрипи. Одна-

ко, як типове гостре респіраторне вірусне захворювання, воно має всі

риси, властиві інфекційно-запального процесу — збільшення

температури тіла, лейкоцитоз, нейтрофільний зсув вліво, невелике збіль-

чення ШОЕ. Рідко у цих хворих відзначається підвищення загального рівня IgE,

настільки характерне для атопічний і змішаної форми бронхіальної астми.

Алергологічне обстеження у дітей з обструктивним бронхітом дає

зазвичай негативні результати.

Утруднення дихання, що виникає при помилковому крупі, іноді помилково

приймають за напад астми. Однак, на відміну від астми, при помилковому крупі

більше утруднений вдих чи буває задишка змішаного типу. Так само для

помилкового крупу характерний гавкаючий кашель. Діагноз помилкового крупу підтвер-

дає пряма ларингоскопія, при якій під голосовими зв’язками виявив-

Необхідно диференціювати астму від бронхіоліту. У дітей з бронхо-

литому немає ознак, що вказують на алергічний механізм захворювання

(Відсутність спадкового нахилу до алергії, рідкісне виявлення

супутніх алергічних захворювань, низький рівень IgE в сироватці).

Препарати метілксантінового ряду не дають при бронхіоліті терапевтичного

У ряді випадків доводиться диференціювати напад бронхіальної астми

від гостро розвивається алергічного набряку гортані.Грубий гавкаючий

кашель, утруднення дихання на вдиху, відсутність хрипів у легенях вказують

на локалізацію процесу в гортані.

Сторонні тіла трахеї та бронхів можуть викликати клінічну картину,

схожу з бронхіальною астмою, виключити яку допомагає анамнез, рентген-

технологічне і Бронхоскопічне дослідження.

Бронхіальну астму необхідно відрізняти від лівошлуночкової серцевої

недостатності. Напади задишки про серцевої недостатності частіше мають

інспіраторний характер, при них вислуховуються переважно вологі

e `(/ k, локалізовані в нижніх відділах легенів. На відміну від астми при сер-

дечной недостатності перкуторно межі серця розширені, пульс арит-

мічної. При серцевій астмі мокротиння відділяється легко, представляючи собою

рожеву пінливу рідина, а при бронхіальній астмі вона має густий,

в’язкий характер і відходить з працею.

VII. ДІАГНОЗ І ЙОГО ОБГРУНТУВАННЯ.

З огляду на давність захворювання, наявність синдромів «голодних» і

«Нічних» болів, сезонності захворювання, а так-же даних додаткових

ставиться діагноз: Виразкова хвороба 12 палої кишки, фаза

Супутній діагноз: дифузне збільшення щитовидної залози до I-

Основу формування бронхіальної астми складає розвиток сенсібілі-

зації організму до речовин, що володіють антигенними властивостями. У

Нині відомі екзогенні та ендогенні алергени. Екзогенні ал-

лергени діляться на алергени інфекційного походження і алергени

неінфекційного походження. Доведено, що у формуванні бронхіальної

астми провідну роль відіграє сенсебілізація до екзоаллергенам. Розрізняють

неінфекційно-алергічну (атопічний), інфекційно-алергічну і

змішану форми бронхіальної астми. Провідною ланкою у формуванні неінфек-

ційно-алергічної форми бронхіальної астми є розвиток гіпер-

чутливості до неінфекційних екзоаллергенам. Найбільш частою причиною

є сенсибілізація до алергенів домашнього пилу, головним антигенним

компонентом якої є побутові кліщі і, особливо, кліщі роду Derma-

Дуже суттєва у розвитку бронхіальної астми у дітей роль пилку-

вої алергії. Найчастіше викликається пилком лугових трав родини злаків-

вих (тимофіївка, овсянніца) і дерев (дуб, береза, вільха). При пилкової

астмі у дітей найчастіше виявляється полівалентна сенсебілізація до пилку-

При неінфекційно-алергічної бронхіальної астми у дітей так само

є етіологічна значимість харчових алергенів. Найчастіше напади

бронхіальної астми спостерігаються на такі харчові продукти, як риба, гусла-

совие, шоколад, курка, яйце, мед, горіхи. Рідше — коров’яче молоко. У біль-

більшості хворих дітей має місце полівалентна харчова сенсебілізація.

Рідше причиною виникнення нападів бронхіальної астми є

лікарська алергія. У половині випадків — на введення пеніциліну, в

інших випадках виникнення їх пов’язані з призначенням антибіотиків

тетрациклінового ряду, сульфанідамідов.

Основу інфекційно-алергічної форми бронхіальної астми становить

розвиток гіперчутливості до бактерійних алергенів. Найбільш частою

причиною її розвитку є гемолітичний стафілокок, рідше — стрепто-

В основі змішаної форми бронхіальної астми лежить поєднана сенсебі-

лізація бактеріальними та неінфекційними алергенами.

Обструкція дихальних шляхів при бронхіальній астмі обумовлена ​​соче-

танием несколькох факторів, які включають 1) спазм гладкої мускулатури дихальних-

тільних шляхів, 2) набряк їх слизової; 3) підвищену секрецію слизу, 4) ін-

фільтрацію їх стінок клітинами, особливо еозинофілами; 5) пошкодження і

злущування епітелію дихальних шляхів.

Пржде основним чинником обструкції дихальних шляхів вважався бронхо-

спазм, обумовлений скороченням гладкої мускулатури. Пізніше стало зрозумілий-

але, що бронхіальна астма — запальне захворювання бронхіального

дерева. Навіть при легкій формі астми виявляється запальна реакція з

інфільтрацією головним чином еозинофілами і лімфоцитами, а також з деск-

вамаціей епітеліальних клітин. Для всіх хворих характерна гіперчутливості-

ність або гіперреактивність дихальних шляхів, що проявляється у вигляді

різкого звуження бронхів у відповідь на різноманітні впливи.

Основу бронхіальної астми становить алергічний характер реактив-

ності, що розвивається в результаті сенсебілізаціі до алергенів.

Алергічні реакції у своєму розвитку проходять три стадії: іммуноло-

гическую, патохіміческую і патофизиологическую. У імунологічної стадії

відбувається взаємодія алергенів з алергічними антитілами або сен-

себілізація лімфоцитами. Патохимическая стадія характеризується вивільнення

ням медіаторів алергічного запалення або з клітин-мішеней (опасистих

клітин, базофілів при ГНТ), або з сенсебілізірованних лімфоцитів (при

контакті з Т-лімфоцитами в умовах ГЗТ). Для патофізіологічної стадії

характерне виникнення в організмі функціональних і морфологіческох з-

трансформаційних змін внаслідок впливу на тканини й органи комплексу антиген-антитіла

ло і звільняються БАР, результатом чого є виникнення клини-

За характером тканинних ушкоджень виділяють 4 типи алергічних реак-

ций: 1 — анафілактичний (атопічний). Утворені під впливом ал-

лергена гуморальні антитіла-реагіни, які становлять переважно IgE

і в меншій мірі IgA і IgG4, фіксуються в легенях, шкірі, тонкому кишечнику-

ніку на базофілах, тучних клітинах. IgE зв’язується з рецепторами клітин-

мішеней, тим самим здійснюючи сенсебілізірующее дію. Взаємодія

алергену з IgE призводить до зміни структурно-функціональних властивостей

мембран і подальшого вивільнення медіаторів з клітки. Цей тип реакції

ції лежить в основі неінфекційно-алергічної (атопічний) бронхіальної

2 — цитотоксичний або цитолітичним тип. Виникає в результаті

взаємодії антитіла з антигеном клітини або алергеном, що знаходяться в

тісному зв’язку з мембраною клітини. Ці реакції протікають з участю компле-

мента, алергічних антитіл, пов’язаних з імуноглобулінами класів G, M, A.

У розвитку цих реакцій можлива участь лімфоцитів. Цей тип реакцій ле-

жит в основі при формах бронхіальної астми, що протікають з приєднанням

В даний час ймовірно участь у розвитку деяких форм бронхи-

альної астми алергічних реакцій 3-го типу, що викликаються імунними комп-

лексем. Цей тип характеризується утворенням в судинному руслі імунних

комплексів з антигенів і антитіл IgG, які відкладаються на клітинні

мембрани кровоносних судин дрібного калібру. Це призводить до утворення

конгломератів лейкоцитів і тромбоцитів з подальшим виникненням тром-

Бозова. Реакція протекаетс участю комплементу.

При інфекційно-алергічній формі бронхіальної астми переваж-

ве значення має ГЗТ (4-й тип алергічних реакцій). Провідною ланкою її

є утворення сенсебілізірованних Т-лімфоцитів при контакті зі спе-

цифические антигеном. Виникнення патологічних змін в тканинах

обумовлено як впливом медіаторів, які вивільняються лімфоцитами-лімфокі-

нов, а через них і залучення до процесу макрофагів, так і безпосереднє

цитолітичну і цитотоксичну дію сенсебілізірованних лімфоцитів.

Можливо поєднання різних типів алергічних реакцій.

Одним з провідних ланок патогенезу бронхіальної астми є бло-

када В2-адренорецепторів, тобто аденілатциклази, що призводить до низького

рівню цАМФ в клітці, підвищення проникності мембран та високої чутливості

ності до медіаторів анафілаксії. У той же час блокада В2-адренорецеп-

торів веде до низької чутливості клітин до гормонів. У дітей з брон-

хіальной астму, особливо в момент нападу, в лейкоцитах крові відзначається

підвищення рівня цГМФ, простагландину F, зниження цАМФ та активності аден-

латціклази, простагландину Е1, а в сироватці крові значний підйом

концентрації гістаміну, брадикініну, серотоніну. Простагландини групи Е

знімають порушення бронхіальної прохідності, а групи F — навпаки, викликають

ють. Речовина лейкотрієн З відповідально за розвиток бронхоспазму у біль-

На формування та перебіг бронхіальної астми у дітей істотне

вплив роблять преморбідні чинники. Розвитку цього захворювання перш

найбільше сприяє спадкова схильність. Частіше вона виявив-

ється при змішаній і атопічний формах бронхіальної астми.

Клінічні спостереження також свідчать про значення в розвитку

бронхіальної астми і спадкового нахилу до хвороб обміну,

нейроендокринним, серцево-судинних захворювань і порушень з боку

Значно вплив на розвиток захворювання перенесеної анті-і інт-

ранатальной гіпоксії. Найбільш частою причиною гіпоксії плода служать позд-

ня токсикози вагітності, загроза викидня.

Формування бронхіальної астми відбувається легше при наявності алергічних

Істотну роль грають вірусні захворювання. Вони нерідко є

пусковим механізмом загострення бронхіальної астми.

IX. ЛІКУВАННЯ І ЙОГО ОБГРУНТУВАННЯ.

Поліетіологічность виразкової хвороби і складність її патогенезу

обумовлюють необхідність застосування комплексу лікувальних заходів. У

Водночас разноробразіе клінічних проявів захворювання, характер його

течії вимагають суворого індивідуального лікування.

Виразкова хвороба характеризується хронічним циклічним перебігом з

чергуванням періодів загострень і ремісій. Тому терапевтичні

заходи в різні фази захворювання (загострення, неповна ремісія,

ремісія) істотно відрізняються.

Завдання комплексної терапії — одночасно впливати на різні

етіологічні і патогенетичні механізми виразкової хвороби. Перш за все

необхідно усунути всі шкідливості, що сприяють розвитку захворювання і

підтримують його хронічний перебіг. Основними принципами лікування

виразкової хвороби у дітей та підлітків є, з одного боку, зниження

інтенсивності агресивних факторів, з іншого — підвищення активності

Найважливішою умовою успішної терапії є раннє її початок.

Основний курс противоязвенного лікування повинен бути проведений в стаціонарі,

так як суворе дотримання рухового і дієтичного режимів на тлі

колмплексной противиразкової терапії значно скорочує тривалість

У періоді загострення дитині призначається постільний режим,

тривалість якого (від 1 до 3 тижнів) визначається вираженістю

клінічних проявів захворювання. Спокій заспокоює нервову систему,

знижує рухову активність шлунка та внутрішньошлункової тиск.

Нічний сон повинен бути досить тривалим, якщо він порушений

призначаються седативні і снодійні засоби (препарати брому,

фенобарбітал, димедрол, еленіум). Обов’язкове перебування дитини на

В основі лікування харчуванням лежить принцип щадіння шлунка — зменшення

стимулюючого впливу харчових продуктів на секреторні залози, зниження

перистальтики та тонусу шлунка. Це досягається винятком механічних і

Їжу слід приймати часто (до 7 разів на добу) малими порціями,

між прийомами їжі корисно призначати неболяче порції (1 / 2 склянки)

теплого кип’яченого молока, воно зв’язує соляну кислоту, збагачує їжу

білком, необхідним для загоєння виразкового дефекту.

В основу дієтотерапії при виразковій хворобі покладена лікувальна дієта,

складається з послідовно призначаються столів N 1а, 1б, 1в, 1. Принцип

дієти максимальне щадіння слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої

кишки в гострому періоді захворювання з поступово зростаючою

функціональним навантаженням у міру стихання гострих проявів.

На початку захворювання і при різко вираженому загостренні призначається

стіл N 1а.Пріменяется вона протягом 3-7 днів. Ця дієта призначається тільки

в стаціонарі при суворому постільному режимі. При зменшенні больового і

диспепсичного синдрому призначається стіл N 1б, призначається на 8-12 днів.

Oо міру поліпшення стану хворого переводять на стіл N 1 (на 4-6 місяців)

— До настання стійкої ремісії.

Обов’язкова складова частина дієтичного харчування — фруктові і

овочеві соки, збагачують їжу вітамінамі.Среді овочевих соків широко

застосовується сік свіжої білокачанної капусти, що містить противиразковий

Особливе значення в лікуванні виразкової хвороби мають вітаміни,

що роблять сприятливий вплив на стан обмінних процесів в

організмі, секреторну і моторну функції шлунка. Найбільш широко

призначаються вітаміни групи В (тіамін, піридоксин, ціанокобаламін).

Тіамін (вітамін В1) покращує самопочуття хворих, зменшує больовий і

диспепсичний синдроми, нормалізує сік і апетит. Його рекомендується

застосовувати по 0,5-1 мл 3% р-ра 1 раз на день в / м, N 12-15.

Піридоксин (вітамін В6) стимулює обмінні процеси, покращує трофіку і

сприяє регенерації тканин. Призначається по 0,5-1мл 1% р-ра в / м 1раз у

день або через день, N 12-15.

Ціанокобаламін (вітамін В12) діє на центральну нервову

систему, трофіку і регенерацію тканин. Вводять його в / м по 50-100 мкг

щодня або через день 15-20 днів.

При виразковій хворобі корисно призначати аскорбінову кислоту (вітамін

С). Крім десенсибилизирующего і судиннозміцнюючий дії вона надає

виражений протизапальний ефект. Застосовують її всередину по 0,05-0,1 г

Вітамін U стимулює регенерацію слизової оболонки, тому

ефективний при поверхневих виразках. Призначається вітамін U всередину по 0,05 г

(1 таблетка) 2-3 рази на день після їди, курс — 30-40 днів.

Застосування фармакологічних засобів — обов’язкова умова успішної

Антациди — знижують кислотність, пептичну активність шлункового

соку, надають антисептичну дію на воротар і цибулину

дванадцятипалої кишки, поліпшують евакуацію з шлунка і тим самим

зменшують больовий синдром. Доцільні комбінації розчинних і

нерозчинних антацидів. При підвищеній кислотності шлункового соку

антациди приймають 3-4 рази на день за 1 годину до їжі, при зниженій

кислотності — за 1,5 години до їжі або безпосередньо перед їжею. Разова

Антациди комбінують не тільки між собою, але і з препаратами,

надають адсорбуючу і обволікаючу дію, сприяють

відділенню слизу. Таким препаратом є вісмут. Найбільш

вживана комбінація вісмуту з антацидами: магнію трисиликат і

паленої магнезії по 0,25 г, натрію гідрокарбонату — 0,2 г, вісмуту нітрату —

0,3 р. Готовою лікарською формою, що представляє комбінацію антацидів і

вісмуту є вікалін, призначається він по 1 таблетці 3 рази на день через

40-60 хв після їди. Курс лікування 2 міс.

Останнім часом широкого застосування одержав болгарський антацидний

препарат алмагель, призначається по 5-10 мл (1-2 чайні ложки) за півгодини до

їжі та перед сном. Курс лікування — 2-3 тижні і більше.

Застосовуються препарати, спрямовані на відновлення порушень

нервової трофіки. Серед них найбільше значення мають холінолітики та

гангліоблокатори. Серед холінолітиків, що застосовуються для лікування виразкової

хвороби, найбільш широко поширені атропін, метацин, платифілін.

Атропіну сульфат особливо показаний при вираженому больовому синдромі, в

Зокрема, при нічних болях. Призначають його у вигляді 0,1% р-ра по 5-8 крапель

перед їжею 2-3 рази на день або парентерально по 0,5-1 мл 1-2 рази на день.

Метацин призначають всередину по 0,001-0,003 г 2 рази на день або

парентерально по 0,5-1 мл 0,1% розчину протягом 2-4 тижнів.

Поатіфіллін гідротартрат призначається всередину в порошках по 0,001-0,003

р., в краплях (0,5% р-р) по 5-8 крапель на прийом або в ін’єкціях по 0,5-1мл

Серед гангліоблокаторів найбільш ефективний бензогексоній, який

швидко ліквідує больовий синдром. Призначається препарат в порошках по

0,025-0,05 г або п / к по 0,25-0,5 мл 2,5% розчину 2-3 рази на день протягом 20 —

Кватерон — володіє М-холінолітичною і гангліоблокірующіе

дією. Препарат застосовують у вигляді 0,2% розчину в перші 5 днів по 15-20 мг

3 рази на день з наступним підвищенням дози до 30-40 мг на прийом протягом

З холінолітиків, що володіють седативною дією, застосовується

ганглерон. Застосовується внутрішньо по 0,02-0,04 г (1/2-1 капсула) 2-3 рази на

день або по 0,5-1 мл 1,5% розчину 2-3 рази в день 3 тижня.

При лікуванні хворих на виразкову хворобу застосовуються і гормональні

препарати, серед яких в дитячій практиці набули поширення

анаболічні стероїди і Докса (дезоксикортикостерону ацетат).

Анаболічні стероїди позитивно впливають на білковий обмін,

сприяють епітелізації виразки, відновлюють андрогенну функцію

Неробол призначають по 0,005-0,01 г (1 таблетка) 1-2 рази на день після

Докса зменшує секреторну, кислотоутворюючих і моторну функції

шлунка стимулює білковий обмін, сприяє грануляції шлунково-

кишкових виразок, має протизапальну дію, позитивно

впливає на нервову систему.

Лікування зазвичай проводять за такою методикою: перші п’ять в / м ін’єкцій

по 0,5-1 мл 0,5% олійного розчину робляться е / дневно, решта 10-15 — через

У комплексному лікуванні виразкової хвороби використовуються препарати

лакричного (солодкового) кореня — Ліквірітон — покращує апетит,

ліквідує больовий і диспепсичний синдроми, знижує кислотність,

стимулює репаративні процеси. Призначається по 0,05-0,1 г (1 / 2 — 1

таблетка) 3 рази на день за 30 хв до їди 2-3 тижнів.

Симптоматичні засоби — димедрол, піпольфен — надають

седативну, антиалергічну дію. Застосовують всередину по 0,015-0,025 г

Седуксен 0,005 г, еленіум 0,005-0,01 г всередину перед сном — для

досягнення седативного ефекту при порушенні сну.

Нерідко при виразковій хворобі призначаються спазмолітичні засоби —

папаверин, застосовуваний у порошках або таблетках по 0.015-0,03 г 2-3 рази на

день.; но-шпа по 0,02-0,04 г (1 / 2 — 1 таблетка) 2-3 рази на день 2-3 тижні.

Галідор має судинорозширювальну, седативну та місцеве

анестезуючу дію. Призначають по 1 / 2 — 1 таблетці 3 рази на день 2-3

Пентоксил, метилурацил — підвищують реактивність організму, стимулюють

кровотворення, покращують функціональний стан печінки. Пентоксил

призначають по 0,15 -% 63 г 3 рази на день через 15-20 хв після їжі 1 міс;

метилурацил — по 0,25-0,5 г 3 рази на день 3-4 тижні.

З метою стимуляції обмінних процесів, активізації захисних сил

організму і підвищення процесів регенерації застосовуються: екстракт алое по

1 мл 1 раз на день п / к 20-30 днів; ФіБС — по 1 мл п / к е / дневно 15-20

ін’єкцій; плазмол — по 1 мл п / к 20 днів; 4% р-р гістаміну по 3-5 мл в / м 2 —

Фізіотерапія займає чільне місце в комплексному лікуванні виразкової

болезні.Фізіческіе чинники, впливаючи на нервову регуляцію трофічних

процесів, усувають розлади травної системи, зменшують

запальні реакції і сприяють регенерації слизової оболонки

шлунка і дванадцятипалої кишки.

У гострому періоді хвороби застосовуються грілки, що зігрівають компреси на

область епігастрію, УВЧ на область вегетативних вузлів.

У період неповної ремісії — парафінові аплікації, діатермії,

Під час повної ремісії — всі перераховані процедури.

Під впливом тепла посилюються обмінні процеси, активізується

Ефективний метод фізичного впливу на організм — лікувальна

гімнастика, що надає зміцнює і регулюючий вплив на центральну

нервову систему і сприяє відновленню функцій шлунково-

Істотним лікувальним властивістю володіють питні мінеральні води.

При виразковій хворобі використовуються в основному слабомінералізовані

мінеральні води, що володіють лужним дією (Славяновская,

Смирновская, Єсентуки N 4, 17, Боржомі та ін.) Мінеральну воду слід

призначати на 1,5 години до їжі в теплому вигляді. Пити великими ковтками 3-4

рази на день 100-200 мл 3-4 тижні.

x. 14 років. Надійшла 20 травня 1997. З

діагнозом при вступі: виразкова хвороба 12 палої кишки. Після

проведеного обстеження і грунтуючись на даних лабораторних та

інструментальних методів досліджень поставлений клінічний діагноз:

Виразкова хвороба 12 палої кишки, фаза загострення; дифузне збільшення

щитовидної залози 1 «б» ступеня, еутиреоз. Хворий проводиться лікування. У

результаті проведеного лікування стан хворої покращився. Болі

источник

Читайте также:  Бронхиальная астма и дополнительная жилплощадь