Меню Рубрики

Бронхіальна астма медсестринський процес

Сестринский процесс при бронхиальной астме. Информация о заболевании. Бронхиальная астма (БА) — самое распространенное хроническое заболевание дыхательных путей в детском возрасте. Частота ее продолжает расти. Заболевание, начавшееся в детстве, продолжается и в старшем возрасте. Длительно текущая бронхиальная астма может приводить не только к инвалидизации ребенка, но и к смерти.
Бронхиальная астма — это аллергическое заболевание, которое характеризуется повторными приступами удушья (бронхоспазма). В основе заболевания лежит стойкое аллергическое воспаление дыхательных путей от слизистой оболочки носа до мельчайших бронхов и бронхиол. Развитие бронхиальной астмы тесно связано с воздействием различных факторов.
Предрасполагающие факторы:
Атопия: выработка организмом повышенного количества иммуноглобулинов Е.
Гиперреактивность бронхов — повышенная реакция на раздражители в виде легкого и быстрого развития обструкции.
Наследственность — риск развития БА у ребенка, родители которого имеют признаки аллергии в 2-3 раза выше, чем у ребенка, чьи родители здоровы.
Причинные факторы:
Аллергены — пищевые, бытовые, эпидермальные, пыльцевые, грибковые, лекарственные, вирусы, химические вещества, вакцины. Под действием аллергенов у детей формируется сенсибилизация и аллергия. Формирование различных видов сенсибилизации происходит в определенной временной последовательности. У детей грудного возраста вначале формируется сенсибилизация к пищевым и лекарственным аллергенам. В возрасте от 1 года и до 5 лет формируется сенсибилизация к бытовым, эпидермальным, грибковым и пыльцевым аллергенам. К 5 годам у ребенка уже формируется бронхиальная астма с поливалентной сенсибилизацией. Ведущую роль в формировании БА среди бытовых аллергенов отводят клещам домашней пыли. Благоприятные условия для их размножения это влажный воздух, температура воздуха от 15 до 24 °С. Основными местами их обитания являются мягкая мебель и постель, но они распространяются по всей квартире: мягкие игрушки, паласы, настенные ковры, домашняя обувь и т. д. Питаются клещи чешуйками верхнего слоя кожи человека или домашних животных, плесенью, волосом, пером, растительной пищей. Аллергенными свойствами обладают покров и выделения клещей. Живут клещи около 1 мес. Аллергенность мертвых клещей сохраняется месяцами и даже годами. Основной путь проникновения бытовых аллергенов в организм ингаляционный. Поэтому БА с бытовой сенсибилизацией характеризуется круглогодичным обострением, преобладанием приступов удушья ночью или при уборке квартиры.
К эпидермальным аллергенам относятся шерсть, пух, перо, перхоть, выделения, слюна домашних животных и насекомых (тараканов), сухой корм для рыбок. Нужно помнить, что неаллергенных животных не бывает.
Пыльцевая сенсибилизация обусловлена пыльцой растений (дуб, береза, тополь, клен, ольха, злаки, сорняки и др.).
Действие причинных факторов усугубляют:
— Респираторные вирусные инфекции — вирусы повреждают слизистую оболочку, повышают ее проницаемость для аллергенов, усиливают гиперреактивность бронхов.
— Патологическое течение беременности — контакты с аллергенами, профессиональная вредность, нерациональное питание, инфекционные заболевания.
— Недоношенность, нерациональное питание ребенка — раннее искусственное вскармливание, ранее введение в рацион ребенка пищевых продуктов, обладающих сенсибилизирующей активностью.
— Наличие аллергического дерматита и других аллергических заболеваний.
— Пассивное или активное курение — 20 % детей из семей, где курит один родитель, заболевают БА уже в раннем возрасте.
— Факторы (триггеры), вызывающие обострение БА: Аллергены, вирусные респираторные инфекции, физические нагрузки, эмоциональные стрессы, изменение метеоусловий.
— Варианты течения БА: атопическая, инфекционно-зависимая, нервно-психическая, паторецепторная и дисгормональная.
Степени тяжести БА:
— легкая — дневные редкие приступы удушья 1-3 раза в месяц при контакте с конкретным аллергеном. Снимается однократным использованием бронхолитика;
— среднетяжелая — приступы днем и ночью, 1 раз в неделю. Снимаются после повторного применения бронхолитика и гормонов:
— тяжелая — приступы несколько раз в неделю или ежедневно днем и ночью.
Современные методы диагностики: общий анализ крови: кожные тесты для выявления значимых аллергенов: радиоиммунные и иммуноферментные методы определения общего иммуноглобулина Е и специфических иммуноглобулинов в сыворотке крови; спирометрия для оценки функции внешнего дыхания у детей старше 5 лет; тест с физической нагрузкой для выявления бронхиальной гиперреактивности; пикфлоуметрия — мониторинг ПСВ (пиковой скорости выдоха) для оценки степени тяжести БА и контроля эффективности назначенной терапии; исследование мокроты; рентгенография легких; бронхоскопия.

1. Элиминационные мероприятия подбираются для каждого ребенка индивидуально.
Гипоаллергенная диета — исключение из пищевого рациона ребенка продуктов, содержащих аллергены: шоколад, шоколадные конфеты, кофе; мед. орехи, соки, содержащие различные консерванты и эссенции; газированные напитки; рыба и морепродукты; куриное яйцо, коровье молоко; грибы и консервированные продукты; острые и пряные продукты; овощи и фрукты красного, желтого и оранжевого цвета; ананасы, киви, бананы, дыня, черная смородина.
Гипоаллергенный быт — особенно детям при бытовой и эпидермальной сенсибилизации. Необходимо проведение мероприятий, направленных на борьбу с клещами домашней пыли и изменение экологии жилья: использовать специальные очистители воздуха для удаления аллергенных частиц в воздухе: уменьшить влажность за счет регулярного проветривания, просушивания постели, используя специальные осушители воздуха; убрать из квартиры, особенно из спальни ребенка настенные ковры, паласы, лишнюю мебель, комнатные растения: перьевую подушку заменить подушкой с синтетическим наполнителем, использовать противоаллергенные чехлы для матраца и других постельных принадлежностей; держать книги на закрытых стеклом полках; при проведении уборки желательно использовать специальные салфетки и пылесосы с одноразовыми съемными фильтрами; присутствие ребенка в момент уборки недопустимо; постельное белье менять 1 раз в неделю; промораживать или просушивать на солнце подушки, матрацы, одеяла и другие вещи (холодный воздух и солнечный свет вызывают гибель клешей) или 1 раз в год сдавать в химчистку, или стирать ежемесячно в горячей воде; мягкие игрушки стирать в горячей воде 1 раз в 3 мес. или класть на ночь в морозильную камеру; нахождение мягких игрушек в кровати во время сна ребенка недопустимо; применять различные химические препараты для уничтожения живых клещей — акрициды (милбиол и др.),но после обработки комнаты желательно в течение суток в ней не находиться, тщательно проветрить и провести сухую уборку пылесосом, желательно отказаться от домашних животных; исключить курение в квартире; исключить контакты ребенка с бытовой химией; в присутствии ребенка не использовать вещества с резким запахом.
2. Медикаментозная терапия.
— Базисная терапия: регулярный, ежедневный и длительный прием препаратов с целью снижения аллергического воспаления слизистой бронхов, предотвращения обострений: кромогликат натрия (интал), недокромил натрия (гайлед); бекотид, пульмикорт и др.; сальметерол, сальбутамол, оказывающие длительный бронхо-расширяюший эффект; комбинированные ингаляционные препараты; препараты группы теофиллина пролонгированного действия.
Выбор препаратов и дозы для базисной терапии зависят от степени тяжести БА. Эффективность базисной терапии зависит от правильного выбора и применения устройства для ингаляции. Детям младше 4 лет лучше использовать дозированные аэрозольные ингаляторы (ДАИ) и спейсер с лицевой маской: детям в 4-6 лет — ДАН и спейсер с мундштуком; детям старше 6 лет — ДАИ, ДАИ со спейсером, дозированный порошковый ингалятор (ДПИ). Медицинская сестра должна обучить ребенка и родителей правилам использования ингаляторов и постоянно контролировать сохранения навыков.
— Лечение обострения (острого приступа или затяжного состояния бронхиальной обструкции): для восстановления проходимости бронхов используются бронхоспазмолитики: сальбутамол-ДАИ, вентолин-ДАИ, беротек-Н ДАИ: атровент-ДАИ, беродуал, беродуал-ДАИ. Теофиллин и эуфиллин используются в виде раствора для внутривенного введения.

— Субъективные методы обследования:
Жалобы: затрудненное дыхание, кашель.
История (анамнез) заболевания: начало острое с повышения температуры тела.
История (анамнез) жизни: наличие аллергических заболеваний у родителей и/или родственников; сопутствующие аллергические заболевания у ребенка (дерматит, крапивница, отек Квинке и др.); повторяющиеся эпизоды свистящего дыхания, экспираторной одышки; кашель в ночные и утренние часы.
— Объективные методы обследования:
Осмотр во время приступа: самочувствие ребенка нарушено, испуган, вынужденная поза — сидит с приподнятым плечевым поясом, опираясь на край стула/постели; экспираторная одышка, дыхание шумное, дистанционные свистящие хрипы, цианоз носогубного треугольника. раздувание крыльев носа, набухание шейных вен; кашель приступообразный с тягучей, вязкой мокротой. При аускультации — сухие свистящие и влажные хрипы.

У пациента с БА нарушаются потребности: поддерживать общее состояние, дышать, есть, спать, отдыхать, общаться.
Существующие проблемы, обусловленные бронхоспазмом. отеком слизистой оболочки, гиперсекрецией слизи в просвет бронхов: экспираторная одышка, участие в акте дыхания вспомогательной мускулатуры. тахикардия, кашель с вязкой мокротой.
Потенциальные проблемы: риск ателектаза, эмфиземы, пневмоторакса. сердечной недостаточности.

Цель ухода: способствовать наступлению ремиссии, не допустить развитие осложнений

Сестринский процесс при бронхиальной астме.
План ухода
1.Обеспечивать организацию и контроль над соблюдением режима.
Реализация ухода:
Независимые вмешательства: Провести беседу с пациентом и /или родителями о причинах развития заболевания, особенностях лечения и профилактике осложнений. Убедить в необходимости лечения в стационаре, выполнении всех рекомендаций.
Мотивация:
Создание режима щажения ЦНС и органов дыхания. Расширение знаний.
2. Обеспечивать организацию и контроль питания.
Реализация ухода:
Независимые вмешательства . Проведение беседы с пациентом/родителями об особенностях гипоаллергенной диеты. необходимости ее строгого соблюдения не только в стационаре, но и дома после выписки.
Мотивация:
Удовлетворение, физиологических, потребностей. Профилактика обострений.
3. Организация досуга.
Реализация ухода:
Независимые вмешательства: Рекомендовать родителям принести ребенку любимые книги, игры и др.
Мотивация:
Создание условий для соблюдения режима
4. Создание комфортных условий в палате.
Реализация ухода:
Независимые вмешательства: Контролировать проведение влажной уборки и регулярного проветривания; регулярность смены постельного белья; соблюдение тишины в палате.
Мотивация:
Удовлетворение физиологических потребностей во сне. Улучшение дыхания.
5. Оказание помощи в проведении гигиенических мероприятий, и приеме пищи.
Реализация ухода:
Независимые вмешательства: Провести беседу о необходимости соблюдения гигиены. Рекомендовать родителям принести зубную пасту, расческу, чистое сменное белье.
Мотивация:
Удовлетворение потребности быть чистым.
6. Выполнять назначения врача.
Реализация ухода:
Зависимое вмешательство: Проведение базисной терапии.
Независимые вмешательства : Объяснить пациенту и/или родителям необходимость приема лекарственных препаратов. Провести беседу с пациентом и/или родителями о возможных побочных эффектах препаратов. Научить пациента и /или родителей правилам применения ДАИ и других устройств для ингаляций, методике проведения пиклоуметрии и ведению дневника самоконтроля.
Контролировать устойчивость практических навыков у пациента/родителей. Сопровождать на диагностические исследования, объясняя цель и необходимость проведения. Обеспечить психологическую поддержку пациенту и родителям.
Мотивация:
Нормализация морфологических изменений в бронхах и функциональных показателей. Повышение уровня знаний.
Эффективность лечения. Раннее выявление побочных действий лекарственных препаратов.
7. Обеспечивать динамическое наблюдение за реакцией пациента на лечение.
Реализация ухода:
Независимое вмешательство: Опрос о самочувствии, жалобах, измерение температуры тела утром и вечером; контроль ЧД, ЧСС; наличия и характера одышки и кашля; контроль физиологических отправлений. При ухудшении общего состояния срочно сообщить лечащему или дежурному врачу.
Мотивация:
Контроль эффективности проводимого лечения и ухода. Раннее выявление и профилактика осложнений.

При правильной организации сестринского ухода наступает ремиссия, пациент выписывается под наблюдение педиатра, аллерголога, пульмонолога в детской поликлинике. Пациент и его родители должны знать об особенностях организации режима, диеты, элиминационных мероприятиях, о необходимости диспансерного наблюдения и строгом соблюдении всех рекомендаций.

источник

Существует множество заболеваний, которые представляют опасность для жизни человека. Одним из них является бронхиальная астма. Вылечить данную патологию полностью нельзя, но можно держать под контролем. Опасность представляют приступы, которые начинаются неожиданно. Многие пациенты научились справляться с приступами в домашних условиях. Особенно тяжело детям, ведь они не всегда понимают и могут объяснить, что с ними происходит. В такие моменты необходима медицинская помощь. Рассмотрим, в чем заключается сестринский уход при бронхиальной астме. Каковы его принципы и особенности?

Несколько слов о самой болезни. Бронхиальная астма относится к аллергическим заболеваниям. Источником могут стать продукты, пыль, пыльца растений, шерсть животных. Стойкий аллергический воспалительный процесс дыхательных путей захватывает слизистую носа и распространяется до самых мелких бронхов и бронхиол. Один из характеризующих признаков патологии — это приступы удушья. На то, как будет развиваться болезнь, влияет множество разных факторов. К таким относят:

  • Наследственную предрасположенность.
  • Повышенную чувствительность бронхов.
  • Повышенное количество иммуноглобулинов Е.

Бронхиальная астма часто встречается в детском возрасте. И одной из причин развития патологии являются частые респираторные заболевания. В этом случае сестринский уход при атопической бронхиальной астме включает информирование взрослых о важности профилактики простудных заболеваний. Если болезнь не проходит продолжительное время, то это может привести к инвалидизации ребенка в самых тяжелых формах, даже к смерти.

Для каждого случая лечение подбирается индивидуально. В него входит:

  • Соблюдение диеты.
  • Проведение медикаментозной терапии.

В силу того, что приступы повторяются и представляют опасность для жизни, родители больных детей и взрослые должны уметь пользоваться ингалятором. Обучить этому обязана медицинская сестра. В чем заключается сестринский уход при бронхиальной астме, рассмотрим далее.

Необходимо соблюдать при таком заболевании, как бронхиальная астма, уход и сестринский процесс в отношении пациента. Это залог скорейшего выздоровления и снижения частоты приступов болезни.

Хочется отметить, что сестринский уход может быть:

  • Зависимым. Медсестра выполняет указания врача.
  • Взаимозависимым. Процесс осуществляет вся медицинская бригада.
  • Независимым. Медсестра действует самостоятельно.

Рассмотрим этапы сестринского процесса при бронхиальной астме:

1. Опрос пациента и сбор информации о развитии заболевания. Важно получить следующие данные:

  • В случае с детьми, опрашивают родителей или родственников.
  • Выявление сопутствующих патологий у пациента.
  • Наличие аллергических заболеваний у родителей или родственников.
  • Непереносимость лекарственных препаратов.
  • Выясняют, как часто случаются приступы, свистящее дыхание, отдышка.
  • Характер кашля в утренние и ночные часы.

2. Проводят осмотр пациента:

  • Занятая поза пациента.
  • Состояние кожных покровов.
  • Имеются ли хрипы.
  • Каков характер отдышки.

Характер сердечного ритма.

3. Выделяют имеющиеся проблемы у пациента:

  • Нарушение дыхания.
  • Отсутствие аппетита.
  • Проблемы со сном.
  • Имеется ли отдышка.
  • Кашель с вязкой мокротой.
  • Тахикардия. При этом возрастает риск развития пневмоторекса, сердечной недостаточности, эмфиземы, ателектаза.

4. Планируется оптимальный уход за пациентом, который согласовывается с лечащим врачом.

5. Реализация плана, а именно, сестринский уход за пациентами с бронхиальной астмой.

6. Оценивание результата ухода, прогноз для пациента на будущее.

Далее рассмотрим действия медицинской сестры в условиях стационара.

Сестринский уход в стационаре должен состоять из следующих пунктов:

  • Оказывать психологическую поддержку пациенту. Следить за соблюдением режима дня. Расширять багаж знаний о бронхиальной астме, о ее профилактике и особенностях лечения.
  • Необходимо организовать правильный рацион и осуществлять контроль за соблюдением режима питания.
  • Правильно организовать досуг пациента.
  • В палате должна проводиться регулярная влажная уборка, проветривание. Это существенно снизит риск развития приступов у пациента. Контролировать регулярную смену белья.

Сестринский уход при бронхиальной астме будет эффективным при соблюдении всех этапов.

Как указано выше, у пациента при бронхиальной астме есть проблемы, угрожающие и усложняющие жизнь, которые уметь решать входит в обязанности медицинской сестры. Перечислим еще раз эти проблемы:

Все эти состояния существует вероятность перенести при бронхиальной астме. Как необходимо действовать в таких ситуациях, в чем заключается сестринский уход?

При кашле с мокротой действия должны быть следующими:

  • Обеспечить введение бронходилататоров при помощи небулайзера.
  • Своевременно давать муколитики перорально, назначенные врачом.
  • Оказывать содействие в использовании ингалятора. Может быть «Амброксол», « Ацитилцистеин».
  • Контролировать выход секрета у тяжелобольных пациентов.
  • Фиксировать в листе наблюдения: частоту и особенности дыхания, цвет кожных покровов, характер отделяемого секрета.
Читайте также:  Алоэ помогает при астме

Действия при панике у больного бронхиальной астмой.

В начале приступа пациентов охватывает чувство паники, страх удушья. Сестринский уход заключается в следующих шагах:

    Провести спокойную и убедительную беседу спациентом, объяснить механизм возникновения.

Сестринский уход при бронхиальной астме у детей обязательно включает обучение родителей. Контролировать свои эмоции и спокойно приступать к оперативной помощи. А также снимать стресс у ребенка.

Далее рассмотрим сестринский уход в решении более сложных ситуаций.

Состояние дыхательной недостаточности характеризуется учащением пульса, поднятием артериального давления, приступами тахикардии. Сестринский уход заключается в контролировании сердечных показателей и нормализации их в течение суток. Контроль необходимо сохранять после приступа еще час. Возможно назначение врачом «Нефидипина» или «Кордафена». Нельзя в такие периоды назначать бетаблокаторы.

Удушье является довольно опасным для пациента состоянием. В чем заключается сестринский уход в таких случаях:

  • Помочь человеку занять сидячее положение.
  • Ослабить ворот, освободить от тесной одежды.
  • В помещение обеспечить хороший приток воздуха.
  • Провести ингаляцию с препаратом «Атровент» для взрослых, для детей используют «Сальбутамол».
  • Только по назначению врача вводить «Эуфиллин».
  • Необходимо подготовить кислородный аппарат, если ситуация усугубится.

Если наблюдается гипоксия у пациента, сестра должна проводить повторные кислородные ингаляции. В течение суток вести наблюдение за пациентом. У ребенка при гипоксии, как правило, может сильно снизиться артериальное давление. В этом случае необходимо ввести «Кордиамин» или «Этимизол» внутримышечно. После инъекций важно следить за такими показателями, как пульс, давление, температура, дыхание. Сестринский уход при бронхиальной астме в моменты обострений играет самую важную роль, так как есть угроза жизни пациента. От поведения медицинского персонала зависит жизнь пациента.

Сестринский уход при бронхиальной астме у детей основывается на активной работе с родителями:

  • Необходимо провести беседу с родителями о необходимости стационарного лечения. Также о важности исполнения всех предписаний врача, о возможных осложнениях. Рассказать о соблюдении щадящего режима ребенком, особенно, что касается органов дыхания.
  • Родители должны способствовать соблюдению диеты ребенком.
  • Маме и папе необходимо объяснить важность эмоционального состояния малыша. Нервные стрессы и перенапряжение повышают риск развития приступа.
  • Если ребенок проходит лечение в стационаре, пусть с ним будут его любимые книги, игрушки.
  • Необходимо осуществлять контроль над проведением влажной уборки, проветривания, соблюдением гигиенических процедур.
  • Важно обучить родителей пользоваться ингалятором и вести дневник контроля над состоянием ребенка. При прохождении процедур сестра должна присутствовать и осуществлять контроль над их проведением.
  • По окончании стационарного лечения медсестра должна объяснить ребенку и родителям важность соблюдения диеты, предписаний врача и регулярных осмотров.

Бронхиальной астмой болеют не только дети, но и взрослые. Рассмотрим особенности ухода за ними.

Сестринский уход при бронхиальной астме у взрослых заключается в следующем:

  • Обеспечение соблюдения палатного режима пациентом.
  • Своевременно проветривать и осуществлять влажную уборку помещения.
  • Эффективность лечения поддерживать соблюдением гипоаллергенной диеты, следить за тем, что приносят родственники больному, провести с ними на этот счет беседу, чтобы исключить любые аллергены.
  • Регулярно проводить наблюдения и фиксировать их в специальном журнале. За ЧСС, артериальным давлением, температурой, цветом кожных покровов, частотой дыхания.
  • Обучить пользоваться карманным ингалятором.

Приступ может начаться неожиданно и быстро развиваться. Появляется отдышка, кожные покровы синеют, дыхание становится свистящим, шумным.

Действие сестры в таких случаях заключаются в следующем:

  • Прежде всего, обеспечить приток воздуха.
  • Ввести внутривенно «Эуфиллин» с изотоническим раствором «Хлорида натрия».
  • Необходимо выяснить, сколько раз использовал пациент ингалятор, и какой, чтобы не ухудшить состояние пациента из-за передозировки препарата.
  • Если пульс выше 90 ударов в минуту, необходимо введение «Строфантина», «Коргликона» подкожно или «Эфедрина» внутримышечно.
  • Провести ингаляцию с препаратом «Астмопент», «Сальбутамол».
  • Ингаляции с увлажненным кислородом.
  • Регулярно измерять пульс, следить за кашлем, отхождением мокроты, за дыханием и АД.

Все препараты медицинская сестра должна вводить строго по назначению врача. Если приступ затягивается, и проводимая терапия не оказывает должного эффекта, такое состояние называется астматическим статусом.

Это приступ удушья в затянувшейся форме. Этому состоянию характерны еще такие признаки:

  • Дыхательная недостаточность.
  • Бронхолитики не оказывают должного эффекта.
  • Дыхание шумное.
  • Синюшность кожных покровов и слизистой.
  • Одутловатость лица.
  • Артериальное давление низкое, при этом наблюдается тахикардия.
  • Также можно заметить заторможенность пациента.

При таких симптомах необходима срочная реанимация пациента. Сестринский уход при бронхиальной астме в реанимации заключается в следующем:

  • Запретить применение карманного ингалятора.
  • Провести кислородную терапию.
  • Провести инфузионную терапию.
  • Ввести «Эуффилин» внутривенно.
  • «Гепарин» внутривенно.
  • «Преднизадол» внутривенно каждые 4 часа.

Особенности сестринского ухода при бронхиальной астме заключаются в умении сохранять спокойствие, выполнять указания врача, не допускать состояния паники у пациента. Также сестра должна уметь обращаться с инновационными техническими средствами и применять новые методики в оказании помощи.

Для того чтобы проводить реанимационные действия, она должна иметь специальное образование.

Очень большую роль играет сестринский уход за больными бронхиальной астмой. Именно медсестра ведет наблюдение, замечая и фиксируя все изменения. Выделим несколько целей, в которых заключается сестринский уход:

  • Снизить или исключить приступы в ночное время.
  • Исключить обращения за неотложной помощью.
  • Обострения снизить до минимума.
  • Нормализовать функцию легких.
  • Снизить риск проявления побочных реакций от противоастматических препаратов.
  • Достигнуть долгого периода ремиссии.

Цели достигаются при грамотном выполнении всех этапов сестринского ухода за больным бронхиальной астмой. Это очень важно.

Принципы сестринского ухода при бронхиальной астме следующие:

  • Улучшение качества жизни пациента.
  • Облегчение состояния.
  • Подготовка пациента к возможным методам исследования.
  • Выполнение врачебных предписаний.
  • Устранение внешних раздражителей.
  • Недопущение нервного возбуждения и переутомлений.
  • Помощь в адаптации в социуме.
  • Проведение профилактических мер обострения заболевания.

Из статьи видно, как важен сестринский уход при бронхиальной астме. Медицина не стоит на месте, методы лечения болезни совершенствуются. Разработаны обучающие программы по купированию приступов для детей и родителей. Они заметно уменьшают число обострений, примерно в 2,5 раза. Это улучшает качество жизни пациентов и повышает эффективность лечения.

источник

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

студентки 4 курсу
(Група М/2004 — 5)
заочного відділення
Спеціальність: 060109 —
Сестринська справа
Ревва Ольги Миколаївни
Викладач:
к. мед. н. Рожкова Тамара Олексіївна.
Апатити
2007

Зміст
Введення
1. Провідні патогенетичні механізми бронхіальної астми
2. Класифікація та етіологічні форми захворювання
3. Клінічна картина бронхіальної астми. Ускладнення
4. Постановка діагнозу і диференціальна діагностика захворювання
5. Принципи лікування бронхіальної астми
6. Сучасний підхід до лікування загострень захворювання і тривалої терапії
Висновок
Список використаної літератури

Введення
Бронхіальна астма (БА) — хронічне захворювання, в основі якого лежить алергічне запалення (пошкодження) різних структур трахеобронхіального дерева. Це захворювання являє собою синдром минущою бронхіальної обструкції і зміненої чутливості (реактивності) бронхів до різних стимулів і проявляється повторними оборотними спонтанно або під впливом лікування нападами експіраторной задишки та іншими симптомами.
Бронхіальна астма — серйозна проблема охорони здоров’я в усьому світі, в тому числі і в нашій країні. Так як нею страждають від 5 до 7% дорослого населення Росії. БА знижує якість життя мільйонів людей самого різного віку. Перші прояви хвороби виникають у дітей від року до 7 років, потім від 14 до 20 років. Значно частіше хворіють діти батьків, які страждають БА чи іншими алергічними захворюваннями. В останні десятиліття зростає кількість хворих, у яких астма дебютувала після 50 років, та й взагалі відзначається помітне зростання захворюваності нею. Одночасно збільшується смертність. Наприклад, у США з 1980 по 1987 рік вона зросла на 31%. [1), стор.4]
Метою роботи є вивчення етіологічних форм захворювання, патогенетичних механізмів його розвитку. Необхідно розглянути клінічну картину бронхіальної астми з проведенням диференціації її проявів при різних формах перебігу. Крім того необхідно позначити головні цілі та завдання терапії цього захворювання та профілактики його ускладнень. Використовуючи отримані теоретичні знання, дані огляду пацієнта, лабораторні та інструментальні дані, складемо план і здійснимо реалізацію сестринського процесу згідно з алгоритмом для конкретного пацієнта з діагнозом бронхіальної астми.

1. Провідні патогенетичні механізми бронхіальної астми
Бронхіальна астма — захворювання з провідним алергічним механізмом патогенезу, тому алерген або група алергенів, що викликають сенсибілізацію організму, розглядаються як етіологічскій агент. У той же час необхідно пам’ятати, що поряд з основним алергічним ланкою патогенезу для БА характерні й інші різноманітні патологічні механізми з залученням в патологічний процес різних органів і систем, які у деяких хворих на певних етапах розвитку захворювання можуть виходити на перший план.
Основна ланка патогенезу бронхіальної астми — розвиток сенсибілізації організму до того чи іншого алергену з виникненням алергічного запалення в слизовій воздухопроводящих шляхів. Найважливіше значення при цьому мають алергічні реакції 1-го типу з участю реагінових антитіл (переважно імуноглобуліни класу Е). Дані антитіла, пов’язані з алергенами, фіксуються на тучних клітинах, що знаходяться в підслизовому шарі трахеобронхіального дерева і з них секретуються у великій кількості різні біологічно активні речовини: гістамін, серотонін, повільно реагує субстанція анафілаксії. Саме ці речовини і визначають розвиток минущою бронхіальної обструкції, в основі якої лежать спазм гладкої мускулатури бронхів і бронхіол, а так само гостро розвивається алергічне запалення їх слизової оболонки, пов’язане з підвищенням проникності капілярів, що супроводжується набряком слизової оболонки і гіперсекрецією слизу.
Певне значення, особливо в патогенезі хронічного запалення, мають еозинофіли, мігруючі у великій кількості в зони деструкції тучних клітин. Виділяються ними білки, в тому числі великий глобулін, так само здатні пошкоджувати епітелій дихальних шляхів. У ряді випадків у формуванні запалення структур трахеобронхіального дерева у хворих БА беруть участь і інші речовини — фактор активації тромбоцитів, нейропептиди, що вивільняються з аксонів сенсорних нервів (речовина Р, нейрокинин А). [1), стор.6]
Виражені зміни відбуваються і у вегетативній нервовій системі, приводячи до переважання парасимпатичних впливів. Наприклад, встановлено, що в процесі сенсибілізації організму, а особливо в період його контакту з «винним» антигеном у тканинах різко знижується кількість β-адренорецепторів, підвищується тонус іннервують бронхи і серце гілочок блукаючого нерва. Зниження порогу чутливості великих бронхів і тих, що розташовані в підслизовому шарі трахеї, призводить до того, що при гіпервентиляції, впливі на повітряпровідним шляху звичайних концентрацій холодного повітря, тютюнового диму та інших дратівливих чинників відбувається їх порушення з рефлекторним розвитком бронхоспазму.
Патогенетичною основою астматичного статусу є блокада β-адренорецепторів, що виникає внаслідок високого рівня продуктів метаболізму катехоламінів при безконтрольному застосуванні симпатоміметиків, антигістамінних, снодійних препаратів, скасування глюкокортикоїдів і різко виражених запальних змінах бронхіальної стінки.
Крім того, утворюються при бронхіальній астмі у підвищеній кількості біологічно активні речовини (гістамін, серотонін, ацетилхолін) здатні активізувати рецепторуправляемие кальцієві канали клітин гладкої мускулатури бронхів і тучних клітин, викликаючи тим самим посилення спрямованого транспорту іонів кальцію всередину клітин, що зумовлює феномен гіперреактивності до стимулів даних клітин у пацієнтів. Всі перераховані вище фактори визначають розвиток своєрідного феномену гіперреактивності бронхіального дерева до різних стимулів (триггерам). При їх впливі навіть у мінімальних концентраціях безпосередньо на трахею і бронхи розвивається минуща бронхоконстрикция, в основі якої провідне значення належить рефлекторного поширеній бронхоспазму. Саме цим і пояснюється той факт, що по суті своїй неалергічний фактори (аерополютанти, тютюновий дим, вдихання холодного повітря, гіпервентиляція при навантаженні, що призводять до висихання і охолодженню слизової) можуть викликати загострення БА.
Підводячи підсумок, необхідно відзначити основні патоморфологічні зміни в бронхолегеневому апараті у хворих на бронхіальну астму:
— Гіпертрофія гладеньких м’язів бронхів і бронхіол,
— Потовщення базальної мембрани,
— Набряк слизової оболонки і вазодилатація судин підслизового шару з інфільтрацією тканин огрядними клітинами і еозинофілами,
— Гіперплазія підслизових залоз і келихоподібних клітин з обтурацією просвіту воздухопроводящих шляхів слизовими пробками, що складаються з епітелію і секрету з високим вмістом еозинофілів.
Перераховані морфологічні зміни, а так само вплив зовнішніх факторів і патологічних реакцій вегетативної нервової системи в сукупності формують синдром бронхіальної обструкції при бронхіальній астмі.
2. Класифікація та етіологічні форми захворювання
Бронхіальна астма — неоднорідне за етіології і патогенезу захворювання, що знаходить відображення в його клінічних проявах. Виділяють 2 клінічні форми бронхіальної астми — екзогенну і ендогенну.
Ендогенну форму захворювання встановлюють у тих випадках, коли зовнішню причину хвороби виявити не вдається. За допомогою спеціальних методів обстеження специфічні зовнішні фактори хвороби вдається виявити у 70 — 80% хворих на бронхіальну астму (екзогенна форма). Обтяжена спадковість виявляється у 40 — 80% хворих, у той час як серед здорових людей — менше ніж у 20% обстежуваних.
Традиційно в нашій країні класифікація БА будується на основі визначення ролі тієї чи іншої агента в сенсибілізації організму. Найбільшого поширення набула класифікація А.Д. Адо і П.К. Булатова (1969 рік), згідно з якою виділяють:
А. Етіологічні форми захворювання
— Визначаються за результатами алергологічного обстеження (позитивні шкірні проби, виявлення специфічних антитіл, елімінаційні або провокаційні проби), коли достовірно визначається сенсибілізація організму до того чи іншого алергену. Якщо провести алергологічне тестування з якої-небудь причини неможливо або його результати негативні, форма бронхіальної астми не обмовляється.
1. Атопічна форма — при виявленні сенсібілезаціі до неінфекційних алергенів.
2. Інфекційно-алергічна — при встановленні сенсибілізації до певного агенту.
Б. Ступені тяжкості захворювання.
Визначається за даними клінічної картини та показників пікфлоуметріі.
1. Легка ступінь
а). інтермітуюча: напади бронхіальної астми рідше 2 разів на тиждень, загострення короткі — від декількох годин до декількох днів. Коливання показників пікфлоуметріі 80%, а поза загострення — в нормі. Вночі напади виникають рідко — 2 рази або менше на місяць.
б). персистуюча: напади чи інші прояви минущою бронхіальної обструкції виникають не кожен день, але не більше 2 на тиждень. Однак онімогут впливати на активність пацієнта. Вночі симптоми БА спостерігаються частіше 2 разів на місяць. Коливання показників пікфлоуметріі — 20 — 30%. ОФВ / сек> 80%.
2. Середня ступінь (помірна персистуюча БА)
Вона проявляється щодня, що вимагає щоденного застосування бронхолітичних препаратів. Нічні напади виникають частіше разу на тиждень. Коливання показників пікфлоуметріі> 30%. ОФВ / сек> 60%, але 30%. [1), стор.5]
Розглянемо зазначені вище форми більш детально, розібравши природу алергенів.
БА може бути викликана побутовими алергенами, що скупчуються усередині житлових приміщень. Найбільш часто виявляється підвищення чутливості до домашнього пилу, алергенів кімнатних тварин, тарганів, грибкових алергенів.
Алергенні властивості домашнього пилу обумовлені головним чином кліщами роду Dermatophagoides, особливо D. Pteronissinus. Ці кліщі харчуються лусочками епідермісу, і найбільші їх скупчення знаходять в матрацах, подушках, ковдрах, а так само в м’яких меблів і килимах.
При підвищеній чутливості до алергенів, поширеним поза жител (пилок багатьох рослин, спори грибів, алергени комах), бронхіальна астма характеризується сезонністю, паралелізмом між змістом алергенів в повітрі і розвитком нападів ядухи, супутнім алергічним рінокон’юнктівіта.
Неухильно зростає кількість професійних факторів, що викликають бронхіальну астму (у сільському господарстві, харчовій, деревообробній, хімічній, текстильній промисловості та інших сферах людської діяльності). Для професійної астми характерні:
— Залежність виникнення хвороби від тривалості та інтенсивності експозиції причинного чинника,
— Розвиток симптомів не пізніше ніж через 24 години після останнього контакту з причинним фактором на виробництві,
— Ефект елімінації.
Астмогенное дію харчових продуктів спостерігається приблизно у половини хворих на бронхіальну астму. Досить сильними алергенами є коров’яче молоко, пшеничне борошно, яйця, риба, помідори, картопля, цитрусові плоди. Алергенами можуть бути залишки лікарських препаратів в продуктах тваринництва. Бронхоспазм можуть викликати харчові фарбники і консерванти. Розвитку харчової алергії сприяють вживання алкоголю і гострої їжі, одноманітне харчування, патологічні процеси в шлунково-кишковому тракті, що протікають з ферментативною недостатністю, порушеннями порожнинного і пристінкового травлення, підвищеною проникністю слизової оболонки кишечника.
Величезне значення в етіології бронхіальної астми має інфекційний чинник (віруси, гриби, дріжджі, бактерії).
Велику роль у прогресуванні бронхіальної астми грає пізня фаза алергічної реакції, пов’язана з клітинною інфільтрацією дихальних шляхів і супроводжується довго збереження гіперреактивністю бронхів.
Велике значення у виникненні астми фізичного зусилля надається охолодженню дихальних шляхів і дегідратації із підвищенням осмолярності рідини на поверхні дихальних шляхів у зв’язку з гіпервентиляцією, особливо при порушенні носового дихання і диханні сухим і холодним повітрям.
Особливе місце займає астма з непереносимістю ацетилсаліцилової кислоти та інших нестероїдних протизапальних засобів (аспіринова астма), дію яких пов’язують зі зміною метаболізму арахідонової кислоти і збільшенням синтезу лейкотрієнів.
Існує класифікація Г. Б. Федосєєва 1988 року, яка відображає етапи розвитку бронхіальної астми. [5), стор.94]
1. Наявність у практично здорових людей вроджених і (або) придбаних біологічних дефектів і порушень, тобто група ризику, що має призводять до розвитку захворювання фактори. До них відносяться:
Спадкова схильність по носія певного антигену типу А або В.
Особливості розвитку і хвороби дитячого віку, формують стан високого рівня імуноглобуліну Е в сироватці крові (раннє штучне вигодовування, харчова і лікарська алергія, часті ГРВІ, пасивне паління та ін).
Особливості праці та побуту і хвороби дорослого віку (професійні шкідливості, паління, часті захворювання носоглотки і бронхолегеневого апарату, нервово-психічний стрес і функціональні розлади ЦНС, дисгормональні розлади у жінок).
Всі ці фактори, що привертають призводять до формування біологічних дефектів, специфічних для зміненої реактивності бронхів.
2. Стан передастма, яке визначається наявністю 4 груп симптомів:
— Клінічних (наявність обструктивного або астматичного бронхіту та алергічних проявів (вазомоторний риніт, кропив’янка, набряк Квінке, мігрень, нейродерміт);
— Лабораторних (еозинофілія крові і мокроти);
— Функціональних (обструктивні порушення бронхіальної прохідності при дослідженні ФЗД);
— Анамнестичних (спадкове нахил до аллергозами).
До 10% населення великих промислових міст північних країн знаходиться в стані передастма, і, незважаючи на проведене лікування, близько чверті осіб цього контингенту переходить у групу хворих БА. [Шишкін, стор.95]

Читайте также:  Больница бронхиальная астма и аллергия

5. Забезпечення хворого оптимальної фармакотерапії бажано без несприятливих побічних ефектів або з мінімальними.
6. Задоволення очікування хворих та їх родичів щодо успішного лікування астми.
Для досягнення цих цілей викладемо основні завдання лікування.
Виняток впливу на організм хворого на «винного» алергену (ефект елімінації).
При пилкової алергії пацієнтові пропонується переїзд в іншу місцевість на період цвітіння рослини-алергену;
При професійній алергії лікар направляє пацієнта поміняти професію або хоча б умови праці;
При харчовій алергії потрібне строге дотримання елімінаційної дієти.
Проведення специфічної десенсибілізації, для чого хворому вводять, як правило парентерально, поступово зростаючі дози «винного» алергену, що дозволяє послабити реакцію організму на нього шляхом індукції освіти блокуючих антитіл, що відносяться до класу імуноглобулінів G.
Попередження впливу на гіперреактивних повітряпровідним шляху неіммунологіческой подразників тригерів: холодного повітря, різких запахів, тютюнового диму та ін
Санація риніту, синуситу, грибкових захворювань шкіри і нігтів, а так само інших вогнищ інфекції.
Застереження пацієнта від прийому аспірину та інших нестероїдних протизапальних засобів у разі підвищеної чутливості та проведення курсу десенсітівізаціі до них;
Купірування розвинувся алергічного запалення в воздухопроводящих шляхах шляхом застосування глюкокортикостероїдні препаратів, краще — їх інгаляційних форм:
— Бекотид, Бенакорт, Інгакорт, Фліксотид — в інгаляторах;
— Бетаметазон (целестон), Метилпреднізолон (Метипред), Преднізолон, Триамцинолон (полькортолон, кеналог, Тріамціналон) — для прийому всередину;
— Бетаметазон (целестон), Гідрокортизон, Метилпреднізолон (Метипред), Преднізолон — в ін’єкціях.
Розвиток алергічного запалення слизової трахеобронхіального дерева знімають і купируют так само стабілізатори мембран тучних клітин і селективні антагоністи лейкотрієнових D4-рецепторів. До останніх відносяться монтелукаст (Сінгуляр у таб. По 10 мг) і Зафірлукаст (Аколат у таб. По 20 і 40 мг).
Селективні антагоністи лейкотрієнових D 4-рецепторів — це новий клас препаратів, що використовуються в лікуванні бронхіальної астми. Механізм їх дії унікальний. Ці препарати поряд з придушенням скорочувальної активності гладкої мускулатури бронхів запобігають і інші ефекти лейкотрієнів, в тому числі підвищення проникності судинної стінки і міграцію еозинофілів. Хороші результати їх застосування дає при аспірінової астмі.
Попередження виходу (секреції) з тучних клітин біологічно активних речовин при фіксації комплексу алерген — антитіло. Стабілізуючим впливом на стінку ситому клітини мають:
Стабілізатори мембран тучних клітин: кромогліціевая кислота (Інта, Кромосол для інгаляцій), недокроміл (Тайлед для інгаляцій), кетотифен (задитен для прийому всередину), комбіновані препарати (Інта плюс і Дітек для інгаляцій);
Адреноміметики: беротек для інг., Іпрадол для прийому всередину і інгаляцій, сальбутамол в таблетках і інгаляторах, бріканіл для ін’єкцій, прийому всередину і інгаляцій, Кленбутерол для прийому всередину, сальметерол для інгаляцій;
Інгібітори фосфодіестерази (метилксантини): амінофілін (еуфілін для прийому всередину і ін’єкцій), теофілін (Теотард, ретафіл, Теопек, еуфілонг для прийому всередину пролонгованої дії);
Блокатори М-холінорецептров: іпратропіум бромід (Атровент), комбіновані з фенотеролу (Беродуал)
При призначенні лікування пацієнтам з різними захворюваннями внутрішніх органів (наявність в анамнезі гіпертонічної хвороби, виразкової хвороби) необхідно враховувати сумісність препаратів. У терапії ІХС та гіпертонічної хвороби у хворих на бронхіальну астму широко використовують антагоністи кальцію. Цій категорії хворих неприпустимо призначати β-адреноблокатори, і лише з особливих життєвими показаннями можливо обережне застосування селективних β-адреноблокаторів, наприклад метопрололу. Коли бронхіальна астма поєднується з виразковою хворобою, при необхідності використовувати глюкокортикостероїди перевагу слід віддавати інгаляційним або вводиться парентерально пролонгованим їхніх формах. Якщо все ж доводиться їх призначати перорально, бажано володіють найменшим ульцерогенної ефектом (метилпреднізолон), причому обов’язково одночасно з антацидами, а в ряді випадків з блокаторами Н 2-рецепторів. Крім того, не тільки літнім, але і молодим пацієнтам показано призначення препаратів кальцію, тому що вони абсолютно необхідні хворим, які тривалий час приймають глюкокортикостероїдні препарати.
6. Сучасний підхід до лікування загострень захворювання і тривалої терапії
Одне з основних умов підтримки гарного самопочуття хворого — ефективне купірування загострень захворювань, причому на ранніх стадіях, щоб не допустити розвитку важкого стану. Найбільш часті причини загострень — приєдналася респіраторна вірусна інфекція або інша інтеркурентних інфекція, необгрунтоване зміна (зменшення) підтримуючої базисної терапії, контакт з надмірною кількістю алергену, до якого сенсибілізовані організм хворого: ліки, пилок рослин, їжа, домашній пил та інші.
Необхідна поінформованість хворого про ранні ознаки загострення захворювання для самостійного початку терапії. Пацієнт зобов’язаний мати повне уявлення про те, як попередити загострення захворювання, уникати впливу алергенів, до яких він сенсибілізовані. Він повинен запам’ятати так само харчові продукти — лібераторів виходу гістаміну (копчена риба, полуниця, деякі види сирів) та основні препарати, що застосовуються при лікуванні бронхіальної астми, вміти користуватися їх інгаляційними формами (інгаляторами, спейсерів, небулайзером).
Загострення бронхіальної астми — це епізоди прогресивного наростання задишки, кашлю, поява свистячих хрипів, почуття нестачі повітря і здавлення грудної клітини або різні поєднання цих симптомів. У таких випадках хворому проводять бронхолітичну терапію:
— Внутрішньовенне введення аминофиллина з розрахунку 6 мг / кг маси тіла протягом 20 хвилин. У подальшому повторно вводять в / в крапельно кожні 4 — 6 годин в дозі 3 мг / кг;
— Одночасно застосовують β2-адреноміметики (сальбутамол, фенотерол), краще за допомогою небулайзера в дозі 2,5 — 5 мг до 4 разів на день;
— Призначення глюкокортикостероїдів у вигляді короткого ударного курсу — перорально 30 — 40 мг одноразово протягом 3 — 10 днів або парентерально по 60 — -90 мг до 3 разів на добу. Терапію глюкокортикостероїдами продовжують до нормалізації піклоуметріі, а потім призначають інгаляційні їх форми в стандартних дозах.
Якщо хворий відкашлює гнійну жовтувату, зеленувату мокротиння, або у нього розвинувся гнійний синусит, необхідна антибактеріальна терапія. Перевага, особливо при супутньому хронічному бронхіті, віддається ампіциліну або амоксициліну, у разі алергії використовують макроліди (Макропен та ін.) [1), стор.32]
Астматичні стан, вкрай важкий варіант загострення бронхіальної астми вимагає невідкладного лікування в умовах відділення інтенсивної терапії та реанімації:
В / в введення аминофиллина (бажано за допомогою інфузоматора). Важливо спочатку створити ефективну концентрацію препарату в крові. Для цього його вводять протягом перших 20 хвилин з розрахунку 6 мг / кг маси тіла, з подальшим повторним введенням в / в крапельно кожні 4 — 6 годин в дозі 3 мг / кг до купірування астматичного стану;
— В / в введення преднізолону (або іншого препарату в еквівалентних дозах) по 60 — 90 мг кожні 3 години з одночасним призначенням преднізолону перорально в добовій дозі 40 — 60 мг за 1 — 2 прийоми;
Активна інфузійна терапія фізіологічним розчином у добовій дозі до 2,5 — 3 л у поєднанні з муколітичними препаратами (ацетилцистеїном, амброксолом, бромгексином);
Крапельне введення адреномиметика гексопреналіну — 0,5 мг (2 мл) на 200 — 250 мл фізіологічного розчину;
— Перкусійний масаж грудної клітки;
— Киснева терапія за допомогою носового катетера.
При розвитку синдрому «німого легкого», а тим більше гіперкапніческой коми хворий потребує термінової штучної вентиляції легень з прведення лаважу бронхіального дерева за допомогою інжекційного бронхоскопа. [1), стор.35]
Після того, як астматичні стан вдалося припинити, дозу клюкокортікостероідов зменшують в першу чергу за рахунок вводяться парентерально і переводять хворого на пероральний прийом пролонгованих метилксантинів. Основними критеріями ефективності проведеної терапії служать відходження мокротиння і поліпшення вентиляції легенів.
У рекомендаціях ВООЗ та національного інституту здоров’я (США) «Бронхіальна астма. Глобальна стратегія »наводяться дані про уніфікованому підході до діагностики та лікування бронхіальної астми в залежності від ступеня тяжкості захворювання і реакції на проведене лікування. [1), стор.16] Виходячи з цього в даний час використовується ступінчастий підхід до лікування хворих на бронхіальну астму.
Ступінь 1 Легке інтермітуючому (епізодичне) протягом характеризується короткими загостреннями (від декількох годин до декількох днів), симптоми астми спостерігаються не частіше 2 разів на тиждень, а нічні прояви хвороби — не частіше 2 разів на місяць.
Лікування та догляд:
— Навчання основним відомостями про астму, техніці користування інгалятором.
— Обговорення ролі препаратів, заходів з контролю за факторами навколишнього середовища, щоб уникнути контактів з відомими алергенами і подразниками.
— Розробка плану самостійного спостереження і плану дій при загостренні;
— Тривала терапія протизапальними препаратами, як правило, не показана;
— Для усунення симптомів застосовується інгаляційний β2-адреноміметик середньої тривалості дії за потребою. При зростаючої потреби в його застосуванні частіше 2-х разів на тиждень вказує на необхідність розпочати тривалу терапію.
Ступінь 2 Легке персистуючий перебіг характеризується наявністю симптомів астми більше 2 разів на тиждень, але рідше ніж раз на день, загострення можуть впливати на фізичну активність і сон, а нічні симптоми спостерігаються більше 2 разів на місяць.
Лікування:
— Навчання самомоніторінг, групове навчання, перегляд і оновлення плану самоспостереження;
— Щоденна тривала профілактична протизапальна терапія (або інгаляційний глюкокортикостероїд, або кромогліціевая кислота, або недокроміл) з коригуванням дози;
— Для контролю нічних симптомів астми можна додати бронходилататори пролонгованої дії на ніч;
— Для швидкого усунення симптомів використовуються ті ж бронходилататори, що і на попередній щаблі. Щоденна потреба в них вказує на необхідність довготривалої терапії.
Ступінь 3 Помірне персистуючий перебіг проявляється щоденними симптомами астми, частотою загострення симптомів 2 і більше разів на тиждень, а нічних симптомів більше 1 разу на тиждень. Загострення впливають на фізичну активність і сон і вимагають щоденного застосування інгаляцій β2-адреноміметиків.
Лікування:
— Навчання самомоніторінг, групове навчання, перегляд і оновлення плану самоспостереження;
— Щоденна тривала профілактична протизапальна терапія:
а). або інгаляційний глюкокортикостероїд в середній дозі, або інгаляційний глюкокортикостероїд в низькій і середній дозі з додаванням пролонгованої бронходилататора, особливо при нічних загостреннях.
б). або інгаляційний β2-адреноміметик тривалої дії і пролонгований теофілін;
в). або таблетований β2-адреноміметик тривалої дії.
— Для швидкого усунення симптомів використовується бронходилататори короткої дії: інгаляційний β2-адреноміметик за потребою. Щоденна потреба в інгаляційних β2-адреноміметиків середньої тривалості дії вказує на необхідність довготривалої терапії.
Ступінь 4 Важке персистуючий перебіг характеризується постійними протягом дня симптомами астми, частими загостреннями, частими нічними симптомами, обмеженням фізичної активності та щоденним застосуванням інгаляцій β2-адреноміметиків ..
Лікування:
— Індивідуальне навчання та консультації;
— Щоденна тривала профілактична протизапальна терапія:
Інгаляційний глюкокортикостероїд (велика доза);
Тривало діючі бронходилататори:
а). або інгаляційний β2-адреноміметик тривалої дії і пролонгований теофілін;
б). або таблетований β2-адреноміметик тривалої дії.
Тривалий прийом глюкокортикоїдів у таблетках чи сиропі (2 мг / кг в день, зазвичай доза не повинна перевищувати 60 мг на день);
— Для швидкого усунення симптомів використовується бронходилататори середньої тривалості дії: інгаляційний β2-адреноміметик за потребою. Щоденна потреба в інгаляційних β2-адреноміметиків вказує на необхідність довготривалої терапії.
Підхід до лікування астми з урахуванням тяжкості її перебігу дозволяє створювати гнучкі плани і спеціальні лікувальні програми в залежності від доступності протівоастматіческх препаратів, індивідуальних особливостей конкретного пацієнта. [2), стор.26] Хоча бронхіальна астма — захворювання невиліковне, цілком доречно очікувати, що у більшості хворих може і повинен бути досягнутий контроль за перебігом захворювання.

Висновок
Бронхіальна астма — хронічне рецидивуюче захворювання з переважним ураженням дихальних шляхів, що характеризується зміненою реактивністю бронхів внаслідок імунологічних або неіммунологіческой механізмів. Обов’язковою проявом бронхіальної астми є напади задухи експіраторного характеру або астматческій статус, зумовлені перш за все бронхоспазмом, гіперсекрецією і набряком слизової оболонки бронхів.
У клінічному перебігу захворювання виділяються передастма і клінічно оформлена астма (імунологічна і неіммунологіческой форми). Крім того, слід враховувати основні патогенетичні варіанти бронхіальної астми (атопічний, інфекційний, аутоімунний, дисгормональних, нервово-психічний). По тяжкості перебігу бронхіальна астма ділиться на легку, середнього ступеня тяжкості і тяжку. У визначенні тактики лікування має значення фаза перебігу захворювання (загострення і ремісія) і ускладнення.
Останнім часом дуже багато уваги приділяється навчанню пацієнтів. Оскільки бронхіальна астма — захворювання хронічне, яка потребує постійного моніторингу та корекції терапії, пацієнт повинен багато знати і вміти сам. З моменту встановлення діагнозу треба дати хворому детальну інформацію про суть захворювання, причини загострення, механізми дії основних лікарських препаратів, побічні ефекти, щоб по можливості їх уникати, навчити самоконтролю за самопочуттям. Завдання медичних працівників полягає у створенні позитивного ставлення пацієнта до активної участі в лікувальному процесі. З цією метою в багатьох установах амбулаторного типу створюються школи для хворих на бронхіальну астму.
Сучасний ступінчастий підхід до лікування бронхіальної астми включає в себе одночасно і терапію, і профілактику загострень захворювання, а так само значно знижує ризик ускладнень. Участь пацієнта в лікувальному процесі дозволяє звести до мінімуму вплив несприятливих етіологічних факторів на організм.

Читайте также:  Детские болезни история болезни бронхиальная астма

Список використаної літератури:
1. Алексєєв В.Г., Яковлєв В.М. Бронхіальна астма. / В.Г. Алексєєв, В.М. Яковлєв / / Для тих, хто лікує. — 2000. — № 2. — С.1 — 48.
2. Новіков Ю.К. Бронхообструктивний синдром. / Ю.К. Новіков / / Для тих, хто лікує. — 2002. — № 4. — С. — 31.
3. Довідник лікаря загальної практики / Н. П. Бочков, В. А. Насонова и др. / / Под ред. Н.П. Палеева. — М.: Изд-во ЕКСМО-Прес, 2002. — У 2 томах. Т. 1. — 928 с.
4. Довідник з диференціальної діагностики внутрішніх хвороб / Г.П. Матвейков, Г.А. Вечерський, Л.С. Гіткіна та ін; Сост. і ред. Г.П. Матвейков. — Мн.: Білорусь, 2001. — 783 с.
5. Шишкін О.М. Внутрішні хвороби. Розпізнавання, семіотика, діагностика. — 2-е вид. стереотипне. Серія «Світ медицини». — СПб. : Видавництво «Лань», 2000. — 384 с.

источник

Сестринский процесс при бронхиальной астме дополняет врачебную терапию, и, помимо выполнения назначений предполагает тесное взаимодействие медсестры и пациента.

В статье расскажем, как организовать эту работу, какие этапы она включает, в чем заключаются особенности ухода за взрослыми пациентами и детьми.

Бронхиальная астма является хроническим заболеванием, при котором важен не только постоянный мониторинг состояния здоровья пациента со стороны медработников, но и его личные навыки по предотвращению обострений.

Сестринский процесс при бронхиальной астме предполагает тесную работу медсестры с пациентом – с момента установления диагноза она должна дать больному полную информацию о заболевании, правила приема назначенных препаратов, суть их воздействия, а также методы самоконтроля, которые позволят предотвратить приступы.

Проблемы пациента при бронхиальной астме всегда индивидуальны и требуют особого подхода. Поэтому медсестра должна уметь устанавливать контакт с пациентом, на ранних этапах выявлять его проблемы и определять, способен ли пациент к самоуходу при этом заболевании.

При астме нередко у пациентов возникают неотложные состояния, связанные с резким ухудшением состояния, приступами удушья и другими симптомами.

Медсестра должна быть к ним готова, действовать четко, профессионально и быстро выполнять необходимые вмешательства, так как от них часто зависит жизнь пациента.

Это одна из главных особенностей сестринского ухода при бронхиальной астме.

Кроме того, осуществляя сестринский уход «Бронхиальная астма» медсестра должна обладать определенными навыками:

  • показывать и объяснять пациенту техники выполнения ингаляций, инструктировать его о том, какие существуют средства для доставки лекарств;
  • вести длительный уход за пациентами с бронхиальной астмой по принципу ступеней;
  • проводить пикфлоуметрию и правильно интерпретировать ее результаты;
  • выявлять триггеры;
  • вести картотеку прикрепленных пациентов;
  • организовывать сестринский процесс при бронхиальной астме у детей, проводить контрольные посещения и по их итогу выявлять детей с неудовлетворительным течением заболевания;
  • оказывать неотложную доврачебную помощь пациентам при приступах.



Бронхиальная астма – это воспалительное хроническое заболевание дыхательных путей. Болезнь характеризуется наличием респираторных симптомов и гиперреактивностью бронхов.

Пациенты обычно жалуются на следующие симптомы болезни:

  • одышка;
  • повышенная температура;
  • проблемы с дыханием;
  • свистящее дыхание, хрипы;
  • кашель;
  • приступы удушья.

Когда у пациента диагностируется бронхиальная астма сестринский процесс должен выявить основные его проблемы.

Они выражаются в отсутствии возможности удовлетворить потребности:

  • в полноценном отдыхе;
  • во сне;
  • в еде;
  • в дыхании;
  • в общении.

Медсестра помогает пациенту в процессе лечения преодолеть эти и другие сложности.

Образцы и специальные подборки стандартных процедур для медицинских сестер, которые можно скачать.

При первом опросе пациента медсестра должна выяснить, в какие моменты у пациента обычно возникает кашель, приступы удушья, как они снимает эти симптому, какие продукты и лекарства не переносит.

Во время общения с пациентом и при объективном обследовании медсестра оценивает:

  • характер одышки пациента;
  • цвет губ и кожи лица;
  • наличие страха и тревожности;
  • уровень давления, температуру, пульс;
  • в какой позе находится пациент во время осмотра.

Сестринский процесс при бронхиальной астме базируется на следующих принципах:

1. Организация режима труда и отдыха пациента. Пациенту рекомендуется:

  • отказаться от содержания домашних питомцев (кошек, птиц, собак);
  • избегать физических нагрузок;
  • убрать со стен комнаты ковры;
  • отказаться от перьевых подушек;
  • регулярно проводить влажную уборку в доме;
  • поддерживать низкий уровень влажности;
  • удалить из комнаты предметы и объекты, которые могут вызывать раздражающие запахи – табак, цветы и т.д.;
  • не употреблять в пищу продукты, которые могут вызвать у пациента аллергию и т.д.

Пример стандарта оснащения для «Школы больных бронхиальной астмой», скачайте в Системе Главная медсестра.

2. Организация правильного питания пациента. Осуществляя сестринский процесс бронхиальная астма медсестра рекомендует пациенту наиболее подходящий режим питания:

  • свести к минимуму употребление в пищу животных жиров, консервов и копченостей;
  • исключить употребление алкоголя;
  • исключить аспириноподобные химические добавки;
  • чаще употреблять овощи и кисломолочные продукты;
  • ограничить мучные изделия.

3. Обучение и информирование пациентов.

Во время бесед с пациентом задача медсестры – доказать ему, что проявления заболевания можно контролировать и жить с ним полноценной жизнью.

Также пациентов учат навыкам самоухода при начинающемся приступе астмы, а также правилам использования прибором для лечения астмы.

Успех лечения пациента также зависит от того, насколько правильно и своевременно он будет выполнять назначения врача.

Один из способов эффективной работы с пациентами – организация на базе медучреждения занятий в Школе больных бронхиальной астмой.

4. Контроль за состоянием больного и выполнениями врачебных назначений.

5. Выполнение врачебных назначений.

6. Правильная подготовка к лабораторным и иным обследованиям (рентгенографии, анализам крови и мокроты, спирометрии и т.д.).

Успеете скачать всё, что нужно, по демодоступу за 3 дня?

В рамках сестринского процесса медсестра выполняет большое количество манипуляций, которые включают в себя различные лечебно-диагностические и неотложные процедуры.

Главные проблемы пациента при бронхиальной астме связаны с возникновением приступов. Если не оказать пациенту помощь вовремя, это может вызвать необратимые последствия, вплоть до летального исхода.

План действий медсестры при оказании пациенту во время приступа бронхиальной астмы:

  • обеспечить доступ свежего воздуха;
  • вызвать врача-специалиста;
  • помочь пациенту принять удобное положение 0 возвышенное, с упором на руки;
  • расстегнуть одежду, которая стесняет движения и дыхание пациента;
  • применить ингалятор с лекарством от астмы;
  • приготовить необходимые для оказания помощи бронхолитики до прихода врача;
  • контролировать состояние пациента, оценивать характер отделяемого бронхов;
  • после купирования приступа объяснить больному, как пользоваться индивидуальным ингалятором;
  • показать пациенту, как собирать мокроту для анализа.

Приступ завершается отделением стекловидной, необильной вязкой мокроты. При бронхиальной астме анализ выявляет в мокроте специфические образования – кристаллы Шарко-Лейдена и спирали Куршмана.

Сестринский процесс при бронхиальной астме у детей и взрослых включает в себя также сбор мокроты для анализа и обучение пациента ее сбору.

Цель сбора мокроты – обеспечить достоверность диагностики заболевания.

Особенности и этапы процедуры:

  • рассказать пациенту о сути и ходе предстоящей процедуры;
  • подготовить направление на анализ и лабораторную посуду;
  • показать пациенту, как собирают мокроту (только при кашле);
  • перед процедурой пациент должен почистить зубы утром, за 2 часа до сбора анализа – прополоскать лютку и рот;
  • выполнение процедуры – пациент во время кашля выплевывает мокроту в чистую банку, для анализа достаточно 3-5 мл;
  • медсестра закрывает крышку, прикрепляет к банке направление и направляет мокроту на анализ.

Если больной затрудняется воспроизвести процедуру, следует еще раз показать ему, что делать и оставить письменные рекомендации.

Проблемы пациента при бронхиальной астме связаны также с затруднением дыхания, наблюдается гипоксия тканей. Для того, чтобы ее уменьшить, через носовой катетер проводится подача кислорода. Процедуру назначает врач.

  • медсестра должна установить с пациентом комфортные доверительные отношения;
  • определить наличие гипоксии и мокроты в дыхательных путях;
  • объяснить пациенту суть оксигенотерапии, ее этапы и получить согласие на сестринские вмешательства при бронхиальной астме;
  • гигиена рук, медсестра надевает перчатки;
  • подготовка аппарата Боброва;
  • непосредственное проведение процедуры;
  • завершение процедуры – оценка состояния пациента, удаление катетера, его дезинфекция, дезинфекция аппарата Боброва.

Длительность процедуры указывается во врачебном назначении. Катетер в полости носа можно оставлять не более, чем на 12 часов.

Стандартные операционные процедуры в папку главной медсестры. В Библиотеке СОПов в журнале «Главная медицинская сестра» вы найдете готовые и проверенные на практике образцы.

Процедура проводится для повышения содержания кислорода в тканях, назначается врачом при заболеваниях дыхания и кровообращения, в том числе при бронхиальной астме.

  1. Медсестра заполняет подушку кислородом из баллона с соблюдением техники безопасности.
  2. В воде или пеногасителе необходимо смочить салфетку.
  3. Воронка или мундштук оборачивается влажной марлевой салфеткой.
  4. Из носа и рта пациента электроотсосом или тампоном удаляется мокрота.
  5. Медсестра держит у рта пациента воронку (мундштук) и открывает кран на подушке, регулирует скорость подачи воздуха до 4-5 литров в минуту.
  6. Медработник надавливает на подушку и сворачивает ее с противоположного конца до момента полного выделения кислорода.
  7. При необходимости подушки с кислородом заменяются.
  8. Завершение процедуры – сбор кислородной подушки, дезинфекция воронку (мундштука). Освобождение дыхательных путей.

Сестринские вмешательства при бронхиальной астме выполняются опытными медработниками при строгом соблюдении техники безопасности и по назначению врача.

Сестринский процесс при бронхиальной астме является востребованным комплексом медицинских услуг, поскольку за последние годы это заболевание все чаще встречается у детей в возрасте от 2 до 5 лет.

В рамках сестринского ухода при бронхиальной астме у детей выделяются следующие этапы сестринского процесса.

1. Сбор информации о пациенте.

Медсестра применяет субъективные методы обследования – изучает жалобы пациента, историю заболевания, анамнез жизни, выявляет сопутствующие аллергические заболевания.

В процессе осмотра пациента медсестра применяет объективные методы исследования. В частности, во время приступа она отмечает особенности самочувствия ребенка, характер кашля, позы ребенка, тип дыхания, внешний вид и вязкость мокроты. При прослушивании отмечаются влажные и свистящие хрипы.

2. Выявляются главные проблемы пациента при бронхиальной астме. В частности, наблюдается нарушение следующих потребностей:

  • проблемы со сном;
  • проблемы с дыханием;
  • проблемы во время приема пищи;
  • проблемы с общением.

Кроме того, медсестра классифицирует проблемы на реальные и потенциальные. К последним относится сердечная недостаточность, эмфизема, пневмоторакс и т.д.

3-4. На этих этапах медсестра составляет план ухода за пациентом, а также организует его реализацию.

Главная задача медперсонала – не допустить развитие осложнений, способствовать наступлению ремиссии.

↯ Какие разделы работы медсестер подлежат проверкам со стороны Росздравнадзора? Список, в Системе Главная медсестра

Сестринский процесс при бронхиальной астме у детей включает планирование следующих мероприятий.

1. Обеспечение правильного режима и контроль его соблюдения.

  • беседа с пациентом и его родителями, задача – убедить в необходимости лечения и профилактике осложнений;
  • информирование и состоянии пациента, расширение знаний о бронхиальной астме;
  • создание щадящего режима для органов дыхания и ЦНС.

2. Обеспечение организации правильного режима питания и контроль за его соблюдением. Медсестра рассказывает родителям пациента об особенностях диеты при бронхиальной астме, о необходимости соблюдать ее не только в медучреждении, но и дома.

3. Организация режима отдыха пациента, его досуга. Медсестра обеспечивает условия для соблюдения режима, рекомендует родителям принести ребенку любимые игры, книги и игрушки.

4. Обеспечение комфортных условий пребывания пациента в палате.

В палате ребенка должны регулярно проводиться проветривания и влажная уборка, смена постельного белья. В палате должен соблюдаться режим тишины – для нормализации сна ребенка, улучшения его дыхания.

5. Оказание помощи пациенту и его родителям в приеме пищи, проведении гигиенических процедур.

Медсестра рекомендует пациентам принести из дома чистое сменное белье, расчёску, зубную пасту и щетку ребенка.

6. Выполнение врачебных назначений. Все вмешательства при реализации сестринского процесса можно условно разделить на зависимые (выполняются по указанию и с помощью врача) и независимые (могут выполняться медсестрой самостоятельно).

По назначению врача проводится базисная терапия.

При диагнозе бронхиальная астма сестринский процесс включает в себя беседу с пациентом и его родителями, их обучение в применении ингаляторов, проведении пикфлоуметрии. Для контроля за состоянием ребенка родителям рекомендуется ведение дневника самоконтроля.

Медсестра проверяет объем усвоенных родителями знаний, сопровождает их на диагностические исследования и лечебные процедуры, обеспечивает необходимую психологическую поддержку.

В процессе ухода за пациентом медсестра оценивает его состояние, эффект от лечения, выявляет случаи проявления непереносимости препаратов и побочных эффектов от их применения.

7. Динамическое наблюдение за реакцией больного на назначенную терапию.

8. Оценка эффективности сестринского ухода.

При правильной организации работы врача и медсестры, осуществляющей сестринский процесс при бронхиальной астме, у пациента наступает ремиссия.

В этом случае его выписывают из стационара с последующим наблюдением в детской поликлинике у детского аллерголога и педиатра.

При этом важно убедиться, что родители ребенка понимают всю значимость соблюдения врачебных рекомендаций, назначенной диеты, элиминационных мероприятий, знают, как помочь ребенку при возможном ухудшении состояния.

Астма-школа играет большую роль в информировании родителей детей, у которых диагностирована бронхиальная астма, об особенностях и протекании этого заболевания.

Так они могут убедиться в том, что не останутся наедине с этим диагнозом, что им готов помощь медицинский персонал организации и всех их объединяет одно желание – избавить ребенка от тяжелых симптомов болезни и добиться ремиссии.

источник